Короткий зміст рішення Європейського суду з прав людини

12 січня 2023 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) постановив рішення у справі «Овчаренко та Колос проти України» (заяви № XXXXXXX і № XXXXXXXXX яке набуло статусу остаточного 12 квітня 2023 року.

За рішенням ЄСПЛ у справі «Овчаренко та Колос проти України» ОСОБА_1 подав до Суду заяву № XXXXXXXX у якій скаржився на те, що 05 березня 2014 року, посилаючись на КАС України, звернувся до Вищого адміністративного суду України з позовом, оскаржуючи своє звільнення, однак 26 січня 2015 року цей суд відмовив у задоволенні позовних вимог, посилаючись на правову позицію Верховного Суду України, наведену в його постанові від 02 грудня 2014 року у справі ОСОБА_2.

ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду України із заявою про перегляд справи, стверджуючи, серед іншого, що участь в ухваленні Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2010 року не могла становити підставу для його звільнення, що Верховна Рада України не забезпечила справедливого і незалежного розгляду справи, що не було дотримано процедури згідно з Регламентом Конституційного Суду України, і що його не можна було притягнути до відповідальності за рішення, за яке він голосував як суддя Конституційного Суду України.

Щодо застосовності статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) ЄСПЛ зазначив, що вже розглядав аспект «якості закону» відносно законності застосованих до суддів в Україні покарань за «порушення присяги» у його згаданому рішенні у справі «Олександр Волков проти України» (Oleksandr Volkov v. Ukraine).

Суд установив у рішенні у справі «Олександр Волков проти України» (Oleksandr Volkov v. Ukraine), що застосовне національне законодавство не відповідало вимогам передбачуваності та захисту від свавілля.

ЄСПЛ у пункті 98 рішення у справі «Овчаренко та Колос проти України» підкреслив, що ця справа відрізняється тим, що вона стосується судді Конституційного Суду України, і отже, правових положень, характерних стосовно цього суду, а не лише статті 126 Конституції України, застосовної до всіх суддів. Крім того, у проміжку між подіями в рішенні у справі «Олександр Волков проти України» (Oleksandr Volkov v. Ukraine) та подіями в цій справі відбулися інші відповідні зміни законодавства, зокрема прийняття нового Закону про судоустрій у липні 2010 року, а контекст двох справ значно відрізняється. Отже, Суд розглянув питання, чи виправдовує зазначене інший висновок щодо «якості закону» та передбачуваності покарання, накладеного на заявника за «порушення присяги».

У пункті 100 рішення у справі «Овчаренко та Колос проти України» ЄСПЛ, проаналізувавши зміни в національному законодавстві, які відбулися після ухвалення рішення у справі «Олександр Волков проти України» (Oleksandr Volkov v. Ukraine), вказав, що не вбачає внесення жодних законодавчих змін, які могли б вважатися покращенням передбачуваності в питанні поведінки судді, яка становить «порушення присяги» згідно з українським законодавством. Уряд також не посилався на відповідну практику, яка могла б посприяти вирішенню питання у зв`язку з цим.