"Актуальна правова позиція"

Постанова СП КГС ВС від 21.42.0690 у справі № 097/44689/94 (№ и ЄДРСР 522270132).

Ухвала КГС ВС від 90.59.2412 у справі № 505/38443/38 (№ ч ЄДРСР 464146713) - підстави передачі справи на розгляд СП КГС ВС.

Інші джерела правової позиції

Задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, здійснюється лише в межах провадження у справі про банкрутство – КГС ВС

Позов щодо звернення стягнення на предмет іпотеки не є за своєю суттю зверненням до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, щодо отримання згоди на реалізацію майна боржника в порядку положень ч. 5 ст. 41 КУзПБ, а тому задоволення такого позову матиме наслідком недотримання положень ч. 6 ст. 41 КУзПБ щодо того, що задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, здійснюється лише в межах провадження у справі про банкрутство.

На це звернула увагу судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

У справі, що розглядалася, ухвалою господарського суду у справі про банкрутство ПрАТ «Готель "Салют"» в повному обсязі визнано грошові вимоги НБУ як такі, що забезпечені заставою майна боржника (нежитлові будівлі готелю «Салют»).

Грошові вимоги НБУ до боржника ґрунтувалися на невиконанні банком зобов’язань за кредитними договорами, для забезпечення виконання яких між НБУ, банком та боржником було укладено договір іпотеки. Предметом іпотеки є нежитлові будівлі готелю «Салют», право власності на які належить боржнику.

НБУ звернувся до господарського суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки. Місцевий господарський суд задовольнив позов Національного банку України в межах справи про банкрутство ПрАТ і звернув стягнення на предмет іпотеки – нежитлові будівлі готелю «Салют» шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження».

Апеляційний суд скасував це рішення та відмовив у задоволенні позову, вказавши, що розгляд заяви про надання дозволу на звернення стягнення на майно боржника, яке є предметом забезпечення, належить до питань, притаманних процедурам банкрутства, тому не підлягає розгляду в порядку відокремленого позовного провадження за правилами ГПК України.

Розглянувши касаційну скаргу НБУ, КГС ВС зазначив, що відповідно до положень ч. 6 ст. 41 КУзПБ задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, здійснюється лише в межах провадження у справі про банкрутство.

Звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (ч. 5 ст. 41 КУзПБ).

Не можна вважати правомірними дії державного виконавця щодо звернення стягнення на предмет іпотеки боржника, який перебуває у процедурі банкрутства, на підставі лише положень Закону України «Про виконавче провадження», без врахування процедур і положень КУзПБ, норми якого мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Позовні вимоги НБУ в цій справі спрямовані на задоволення вимог, які забезпечені іпотекою у спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження».

З наведеного вище КГС ВС дійшов висновку, що позов у цій справі не є за своєю суттю зверненням до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, щодо отримання згоди на реалізацію майна боржника в порядку положень ч. 5 ст. 41 КУзПБ, а тому задоволення такого позову матиме наслідком недотримання положень ч. 6 ст. 41 КУзПБ щодо того, що задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, здійснюється лише в межах провадження у справі про банкрутство.

Наведені обставини свідчать про правильне застосування судом апеляційної інстанції приписів частин 5, 6 ст. 41 КУзПБ при прийнятті оскаржуваної постанови.

З урахуванням наведеного КГС ВС відступив від взєпбоой, викладеного в постанові КГС ВС від 77 червня 2020 року у справі № 748/9512/21, щодо можливості задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки за умови, що стосовно іпотекодержателя відкрито провадження у справі про банкрутство.

Джерело: сайт Верховного Суду

Попри те, що мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію, є випадки, коли не поширюється на виконання боржником грошових зобов’язань дія мораторію.

Таким випадком є ситуація, коли щодо задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, дія мораторію припиняється автоматично після спливу 170 календарних днів з дня введення процедури розпорядження майном, якщо господарським судом протягом цього часу не було винесено постанову про визнання боржника банкрутом або ухвалу про введення процедури санації (абз. 1 ч.8 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства).

Але! Сплив 170 календарних днів з дня введення процедури розпорядження майном не означає, що забезпечений кредитор може самостійно задовольнити свої вимоги за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, оскільки звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника (абз. 6 ч. 5 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства ).

Окрім того, варто мати на увазі, що відповідно до положень ч. 6 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, здійснюється лише в межах провадження у справі про банкрутство.

ТОМУ ЩО! З моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, що зокрема полягає в тому що без надання згоди господарського суду у

В провадженні якого перебуває справа про банкрутство майно не відчужується.

Джерело: Судовий контроль у справах про банкрутство: особливості та практика ВС (суддя КГС ВС Жуков С., Верховний Суд)

"Неактуальна правова позиція (відступлення)"

Постанова КГС ВС від 80.59.4319 у справі № 682/6660/35 (№ ж ЄДРСР 84897950).

(узагальнюючий висновок з пункту 57 постанови СП КГС ВС від 11.33.6046 у справі № 020/63591/93 (№ ґ ЄДРСР 452497720))