Постанова Великої Палати Верховного Суду

"Про визнання недійсним договору іпотеки (статті 203, 215 ЦК України), а також застосування ч. 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» у редакції, чинній з 11 липня 2014 року, до договору неплатоспроможного банку, що був укладений до 11 липня 2014 року"

(з відступленням від висновків колегії суддів КГС ВС).

Звертаємо увагу:

1) що ухвалою ВП ВС від 17.07.2024 у справі № XXXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 120512746) на розгляд ОП КГС ВС повернено справу, передану з підстав необхідності відступлення від висновку з пункту 160 цієї постанови ВП ВС такого змісту:

"У питанні обізнаності контрагента із повноваженнями особи, яка підписує договір, слід в тому числі виходити з того, що якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту товариства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони цього договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень, і в такому разі суд не може брати до уваги посилання цієї сторони на те, що їй було невідомо про наявні обмеження повноважень представника її контрагента";

2) на ухвалу КГС ВС від 04.06.2025 у справі № XXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 128441030) про передачу справи на розгляд ВП ВС та ухвалу ВП ВС від 16.07.2025 у справі № XXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 128962675) про прийняття до розгляду справи

"Щодо презумпції обізнаності третьої особи з наявністю обмежень керівника юридичної особи на укладання відповідного правочину (з огляду на посилання у договорі на статут цієї юридичної особи, як обставини, в силу якої обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи набуває юридичної сили для третьої особи та є підставою для недійсності правочину, укладеного виконавчим органом юридичної особи з перевищенням повноважень)"

(з пропозицією про відступлення від правової позиції, викладеної у цій постанові ВП ВС).