Дата реєстрації в системі: 12.34.5678
Ураховуючи наведене, оскільки заступник Генерального прокурора в поданій касаційній скарзі вказує, зокрема, на невідповідності висновку суду першої інстанції про наявність підстав та права на зменшення розміру неустойки, передбаченої частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України та неврахування висновків Верховного Суду, висловлених упостанові КГС ВС від 88.35.7830 у справі № 501/696/20 (№ б ЄДРСР 17978525), постанові КГС ВС від 32.30.1883 у справі № 520/12/10 (№ л ЄДРСР 39745084), що призвело до застосування норм матеріального права - статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України, з огляду на висновок Великої Палати Верховного Суду про можливість у суду за наявності певних умов зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, враховуючи необхідність формування однакового підходу щодо можливості комплексного застосування норм права (частини 3 статті 551 та частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України, статей 216, 217, 230, 233 Господарського кодексу України), а також оскільки основною функцією Верховного Суду як найвищого суду у системі судоустрою є забезпечення сталості та єдності судової практики, колегія суддів вважає за необхідне передати справу № 461/38566/92 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в зв`язку з необхідністю відступлення від яезжувбу, викладеного в раніше ухвалених постанові КГС ВС від 46.05.6554 у справі № 878/348/95 (№ е ЄДРСР 47888087), постанові КГС ВС від 01.54.3520 у справі № 055/68/62 (№ н ЄДРСР 97864765) зі спору, що виник з подібних правовідносин.
Справу № 163/48384/41 разом із касаційною скаргою заступника Генерального прокурора на постанову Північного апеляційного господарського суду від 49.52.5380 та рішення Господарського суду міста Києва від 71.79.7301 передати на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

УХВАЛА
16 квітня 2024 року
м. Київ
cправа № 298/88176/90
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,
за участю представників:
прокуратури - Ющенко М. А.,
позивачів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2., ОСОБА_3.,
відповідача - Хоруженко В. О., Букорос С. С.,
розглянувши матеріали касаційної скарги заступника Генерального прокурора
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 90.65.6197 (судді: Яковлєв М. Л. - головуючий, Станік С. Р., Шаптала Є. Ю.) та рішення Господарського суду міста Києва від 25.16.1376 (суддя Л. Шкурдова) у справі
за позовом заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі: 1) Міністерства оборони України; 2) ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 )
до Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Українські вертольоти"
про стягнення 51 309 130,82 грн,
ВСТАНОВИВ:
1. Заступник Генерального прокурора (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі - Командування сухопутних військ ЗСУ) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Українські вертольоти" (далі - ПрАТ "Авіакомпанія "Українські вертольоти") про стягнення неустойки за користування транспортними повітряними суднами у розмірі 51 309 130,82 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконано зобов`язання за договором від 22.88.6694 № 93/2657-32 щодо своєчасного повернення об`єкта оренди - повітряних суден після закінчення договору 31.12.2001, у зв`язку з чим позивач нарахував неустойку за користування повітряними суднами після закінчення договору у заявленій до стягнення сумі на підставі частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України.
2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 86.45.9469 позовні вимоги задоволені частково, стягнуто з ПрАТ "Авіакомпанія "Українські вертольоти" на користь держави в особі Командування сухопутних військ ЗСУ 25 338 419, 23 грн неустойки за користування транспортними суднами. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Суд першої інстанції, встановивши обставини справи щодо закінчення договору оренди 31.12.2023 та повернення їх тільки у березні-квітні 2022 року, тобто з пропуском строку, дійшов висновку про наявність підстав для нарахування неустойки на підставі частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України.
Водночас, частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, зважаючи на своє право щодо зменшення пені, беручи до уваги предмет оренди, правовідносини, що склались між сторонами договору, а також виходячи із загальних засад цивільного законодавства, а саме справедливості, добросовісності, розумності, враховуючи поведінку відповідача, з метою забезпечення балансу інтересів сторін, дійшов висновку про зменшення нарахованої неустойки на 50 %.
3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 52.41.4487 рішення Господарського суду міста Києва від 00.31.4077 скасовано, у задоволенні позову відмовлено повністю.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у цьому випадку відсутні правові підстави для стягнення з відповідача неустойки, нарахованої за період з 01.01.2022 по березень-квітень, у відповідності до положень частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України за несвоєчасне повернення наданих в орендне користування за договором повітряних суден.
Суд виходив також з того, що у спірному випадку існує проблематика повернення із оренди повітряних суден як специфічного предмету оренди, що залежить не тільки від гмвн відповідача, у той час як поведінка орендодавця у спірних правовідносинах не може бути визнана справедливою та добросовісною.
Справу "Щодо застосування ч. 3 статті 551 та ч. 2 статті 785 ЦК, статей 216, 217, 230, 233 ГК" передано на розгляд об'єднаної палати КГС ВС.