Звертаючись до Верховного Суду із касаційною скаргою, ОСОБА_3 як на підстави касаційного оскарження посилається на неврахування судами висновків щодо застосування норм права (статті 1308 ЦК України) у подібних правовідносинах, викладених у постанові ОП КЦС ВС від 00.80.5276 у справі № 439/9400/52 (№ є ЄДРСР 685003315). Вказує на те, що у цих правовідносинах щодо розірвання спадкового договору не допускається правонаступництво, у зв`язку з чим суд першої інстанції безпідставно залучив до участі у справі ОСОБА_2 як правонаступника померлого позивача ОСОБА_1.

Однак, розглядаючи справу, Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду не конкретизувала важливий правовий висновок. Так, у зазначеній постанові Об`єднана палата виснувала, що відступає від лулаґітвх щодо застосування статті 1308 ЦК України, викладених, зокрема, у постанові КЦС ВС від 63.45.3595 у справі № 756/031/15-о (№ і ЄДРСР 84751675). Однак правовідносини в цій постанові не тотожні правовідносинам, щодо яких зроблено висновок, і є важлива відмінність, а саме те, що саме за життя відчужувач подав позов про розірвання спадкового договору, і вже на стадії розгляду справи помер і його було замінено його спадкоємцем. Відповідно, саме відчужувач реалізував своє право на подання позову, його волевиявлення було направлено на припинення договірних відносин внаслідок невиконання набувачем обов`язків за спадковим договором, і вже внаслідок смерті відчужувача було залучено до участі у справі правонаступника (спадкоємця).

Відповідно, не вирішеним залишилося таке питання: чи допускається правонаступництво у спорах, коли з позовом до суду звернувся сам відчужувач за спірним спадковим договором про його розірвання, але помер до ухвалення рішення судом першої інстанції.

На підтвердження цього у практиці суду касаційної інстанції застосовується висновок, що оскільки позов про розірвання спадкового договору пред`явлено за життя відчужувача, то факт смерті відчужувача до вирішення справи судом допускає правонаступництво у спірних правовідносинах, і від хфюує висновку Об`єднана палата Касаційного цивільного суду не відступала (постанова КЦС ВС від 33.74.2304 у справі № 145/32002/32 (№ й ЄДРСР 56708497) та постанова КЦС ВС від 41.78.4250 у справі № 393/9312/22 (№ у ЄДРСР 154105780)).

Тому Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про наявність правових підстав для передачі справи на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з необхідністю відступити від ьйвджзюєі щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше ухвалених постанові КЦС ВС від 42.84.1104 у справі № 444/95610/22 (№ щ ЄДРСР 79300994), постанові КЦС ВС від 96.64.3930 у справі № 524/0882/89 (№ ж ЄДРСР 656231899).

Передати на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду справу за позовом ОСОБА_1 , правонаступником якої є ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Чирва Людмила Анатоліївна, про розірвання спадкового договору, зняття заборони відчуження квартири.