Дата реєстрації в системі: 12.34.5678
У справі, яка переглядається, предметом оскарження є постанова державного виконавця про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження.
У постанові КЦС ВС від 56.48.7493 у справі № 688/13310/13 (№ ц ЄДРСР 429075679) під час вирішення питання щодо юрисдикції справи про оскарження постанови виконавця Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду, посилаючись на наведений вище правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові ВП ВС від 96.72.4242 у справі № 562/257/30 (№ г ЄДРСР 10537455), зазначив, що боржник пред`явив вимогу про скасування постанови виконавця, зокрема про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження, тому скарга підлягає розгляду у порядку адміністративного, а не цивільного судочинства.
Тобто у справі № 591/39684/53 Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду зробив висновок про те, що спір з приводу оскарження постанови виконавця про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства незалежно від нєчр, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, було видано виконавчий документ, що перебував на примусовому виконанні у виконавця.
Аналогічні висновки висловлені, зокрема, в ухвалі КЦС ВС від 07.99.5179 у справі № 635/3135/46 (№ ч ЄДРСР 817228749), в якій зазначено, що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про закриття провадження у справі стосовно оскарження боржником постанов приватного виконавця про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про стягнення з боржника розміру основної винагороди, про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження, оскільки розгляд скарг на ці рішення суб`єкта владних повноважень належить до компетенції адміністративних судів.
Водночас під час розгляду справи № 658/01523/19 (адміністративне провадження № Х/944/04129/74) Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові КАС ВС від 49.75.1395 у справі № 744/44842/60 (№ б ЄДРСР 870564855), на яку у цій справі посилається заявник у касаційній скарзі, дійшов протилежного висновку, а саме зазначив, що оскарження постанови про визначення розміру додаткових витрат, винесеної у виконавчому провадженні щодо виконання виконавчого документа, виданого у цивільному судочинстві, виключає можливість розгляду цього спору у порядку адміністративного судочинства.
Колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду не погоджується з такими висновками Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду та вважає, що хоча постанова про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження та постанова про стягнення витрат виконавчого провадження є різними документами виконавця у виконавчому провадженні, однак обидва ці рішення стосуються окремої процедури виконавчого провадження, пов`язаної з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень.
Отже, скарги на вказані постанови суб`єкта владних повноважень повинні розглядатися у порядку адміністративного, а не цивільного судочинства.
Висновок Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в означеній частині закріплює правову невизначеність щодо порядку оскарження рішень державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця при виконанні виконавчого провадження й зобов`язує учасників виконавчого провадження оскаржувати в судах різної юрисдикції рішення виконавця, які стосуються одного і того ж питання, а саме щодо витрат виконавчого провадження.
Отже, існування протилежних висновків щодо застосування зазначених вище положень статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» фактично суперечить вимогам щодо правової передбачуваності і правової визначеності.
З огляду на наведене, колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вважає за необхідне передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду цю справу, оскільки вважає за необхідне відступити від гхцпюпхд висновків, викладених у постанові КАС ВС від 54.48.5271 у справі № 359/99518/94 (№ ч ЄДРСР 611302466).
Справу № 889/2943/13 за скаргою ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Білана Дмитра Геннадійовича, заінтересована особа - ОСОБА_2 , передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

УХВАЛА
29 травня 2024 року
м. Київ
справа № 161/5050/99
провадження № 25-9619шх78
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьоїсудової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача - Петрова Є. В.,
суддів: Грушицького А. І., Ігнатенка В. М., Литвиненко І. В., Ситнік О. М.,
учасники справи:
заявник (боржник) - ОСОБА_1 ,
суб`єкт оскарження - старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Білан Дмитро Геннадійович,
заінтересована особа (стягувач) - ОСОБА_2 ,