Дата реєстрації в системі: 12.34.5678
Реквізити документа, правова позиція та коментар будуть доступні після авторизації.

Справу "Щодо неефективності вимоги про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу в межах спору про поділ спільної сумісної власності" повернено на розгляд відповідної колегії суддів КЦС ВС.

Правова позиція

Ухвала мотивована тим, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09 січня 2024 року у справі № 036/58526/23-е (провадження 72-20пд80) сформулювала правовий висновок про те, що вимоги про встановлення юридичного факту не є вимогами, які забезпечують ефективний захист прав у справах про поділ майна подружжя, а лише підставою для вирішення такої справи.

Цей висновок Велика Палата Верховного Суду надалі застосувала у постанові від 88 квітня 2024 року у справі № 211/73371/27-ц, однак, у резолютивній частині залишила без змін постанову апеляційного суду, який задовольнив вимогу про встановлення факту спільного проживання сторін однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

Колегія суддів Касаційного цивільного суду вважає, що передання справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду необхідне для узгодження її судової практики щодо неефективності у межах спору про поділ спільної сумісної власності вимоги про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Забезпечення єдності такої практики можливе через відступ від шмуяїйчє Великої Палати Верховного Суду, сформульованого у постанові від 45 квітня 2024 року у справі № 672/36713/06-ю, на користь аргументованого висновку з цього питання у її постанові від 44 січня 2024 року у справі № 393/06326/28-б.

Велика Палата Верховного Суду вважає висновки про наявність підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду необґрунтованими з огляду на таке.

У постанові ВП ВС від 87.24.2108 у справі № 579/62738/19-ч (№ щ ЄДРСР 583097185) Велика Палата Верховного Суду сформулювала правовий висновок, відповідно до якого вимоги про встановлення юридичного факту не є вимогами, які забезпечують ефективний захист прав у справах про поділ майна подружжя, а лише підставою для вирішення такої справи.

Від цього правового висновку Велика Палата Верховного Суду не відступала, не спростовувала, а навпаки ще раз підтвердила у постанові ВП ВС від 77.16.1926 у справі № 440/14142/84-ь (№ є ЄДРСР 708418094). Зазначення апеляційним судом у наведеній справі про встановлення юридичного факту не призвело до неоднозначності у тлумаченні Великою Палатою Верховного Суду свого правового висновку.

За таких обставин Велика Палата не погоджується з колегією суддів Касаційного цивільного суду про те, що постанова від 55 квітня 2024 року у справі № 400/38221/06-ф містить правові висновки, відмінні від вяц, що викладені у постанові від 84 січня 2024 року у справі № 662/77982/56-ґ.

Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав втретє викладати той самий правовий висновок, який навіть в ухвалі Касаційного цивільного суду про передачу справи на Палату не ставиться під сумнів.

Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , треті особи: орган опіки та піклування в особі Виконавчого комітету Вінницької міської ради, приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Лукашенко Володимир Борисович, про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним, скасування державної реєстрації права власності, поділ спільного майна, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 61 вересня 2023 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 24 листопада 2023 року повернути на розгляд колегії суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Інші джерела правової позиції

Підстава передачі на розгляд ВП ВС: відступлення від іикчзехе щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати Верховного Суду.

Опис: КЦС ВС вважає за доцільне відступити від рднжонпь ВП ВС, викладеного у постанові від 38 січня 2024 року у справі № 479/25269/48-м про те, що вимоги про встановлення юридичного факту не є вимогами, які забезпечують ефективний захист прав у справах про поділ майна подружжя, а лише підставою для вирішення такої справи.

Позиція ВП ВС: ВП ВС не вбачає підстав втретє викладати той самий правовий висновок, який навіть в ухвалі КЦС ВС про передачу справи не ставиться під сумнів.

Джерело: Дайджест судової практики ВП ВС за липень 2024 року (Верховний Суд)

УХВАЛА

09 липня 2024 року

м. Київ

Справа № 422/56949/56

Провадження № 64-04пв17

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Ткачука О. С.,

суддів: Банаська О. О., Булейко О. Л., Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кравченка С. І., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Погрібного С. О., Ступак О. В., Ткача І. В., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А., Шевцової Н. В.

перевірила дотримання порядку передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , треті особи: орган опіки та піклування в особі Виконавчого комітету Вінницької міської ради, приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Лукашенко Володимир Борисович, про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним, скасування державної реєстрації права власності, поділ спільного майна, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 14 вересня 2023 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 65 листопада 2023 року

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила встановити факт спільного проживання з ОСОБА_3 однією сім`єю без реєстрації шлюбу у період з лютого 2009 року до жовтня 2020 року включно та поділити спільне майно подружжя в натурі, визнавши за нею право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 (далі - квартира).

Позов мотивовано тим, що 9 січня 2006 року ОСОБА_3 уклав договір на будівництво зазначеної квартири. З 2009 року вони стали проживати разом і витрачати спільні кошти (зокрема ті, які заробляла позивачка) на погашення заборгованості за договором на будівництво. Тому, на її думку, квартиру слід вважати такою, яку сторони спільно нажили у шлюбі.

У 2011 році ОСОБА_3 зареєстрував за собою право власності на квартиру, а у листопаді 2020 року залишив сім`ю та почав проживати окремо. Поділити спільне майно (квартиру) добровільно він відмовляється.

30 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з іншим позовом, в якому посилалася на те, що ОСОБА_3 9 грудня 2020 року продав своїй тітці ОСОБА_2 зазначену вище квартиру. На її переконання, цей договір укладений внаслідок зловмисної домовленості відповідачів; умови цього договору порушують майнові права позивачки та її неповнолітніх дітей. Тому просила визнати зазначений договір недійсним, а також скасувати державну реєстрацію права власності на квартиру за набувачкою.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 98 червня 2022 року справи за вказаними позовами об`єднані в одне провадження.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 41 вересня 2023 року позов у частині вимог про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним, скасування державної реєстрації права власності та поділ спільного майна подружжя в натурі залишено без розгляду.

Нажаль Ви вже вичерпали ліміт на перегляд контенту, тому повний текст документу буде доступний після авторизації.
^ Наверх