Оцінка аргументів, викладених у касаційній скарзі

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що ДП «СЕТАМ» не надсилало на адресу ОСОБА_1 відомості про день та час проведення електронного аукціону з реалізації предмета іпотеки, зокрема й не надіслало повідомлення про проведення електронних торгів 06 жовтня 2021 року. Також ДП «СЕТАМ» не надіслало позивачу протокол проведення електронних торгів від 06 жовтня 2021 року. У матеріалах виконавчого провадження немає доказів щодо надсилання цих документів та їх вручення ОСОБА_1 , а самі лише супровідні листи цих фактів не підтверджують.

Тож суди констатували порушення організатором торгів вимог пункту 2 розділу VII Порядку № XXXXX та вважали його достатнім для висновку про порушення прав та інтересів позивача оспорюваними торгами.

Утім, суди не врахували правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № XXXXXXXXXX від 13 квітня 2016 року у справі № XXXXXXXXXX від 29 листопада 2017 року у справі № XXXXXXXXXXXX та у постановах Верховного Суду від 10 липня 2019 року у справі № XXXXXXXXXXX від 18 травня 2022 року у справі № XXXXXXXXXXX на які покликається заявник у касаційній скарзі та відповідно до яких самий собою факт неналежного повідомлення боржника про проведення торгів не може бути підставою для визнання таких недійсними.

Суди не врахували, що у спорах про оспорювання торгів визначальним є наявність таких порушень, які б могли вплинути на їх результат і призвести до порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює. Доведення такого порушення прав покладається на особу, яка оспорює торги.

Водночас ОСОБА_1 у позовній заяві лише констатував певні порушення Порядку № XXXXXX проте не зазначав, як саме неповідомлення про день та час проведення електронних торгів, а також ненадсилання протоколу порушило його права та інтереси та як це вплинуло на результати торгів, що є найважливішим.

Суди першої та апеляційної інстанцій не встановили, які саме права й законні інтереси боржника порушено його неналежним повідомленням про проведення торгів та як це вплинуло на їх результати. До того ж позивач не заперечував, що він був обізнаний про відкриття виконавчого провадження, арешт майна та здійснення його оцінки.

Отже, Велика Палата Верховного Суду не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову ОСОБА_1 лише з тієї підстави, що він не був повідомлений про день та час проведення електронних торгів. Відповідні доводи касаційної скарги підтвердилися.

Велика Палата Верховного Суду вкотре наголошує, що для визнання судом торгів недійсними обов`язковим є встановлення сукупності таких обставин, як: порушення правил проведення електронних торгів, їх вплив на результати торгів, а також порушення (невизнання або оспорювання) суб`єктивного цивільного права або інтересу особи, яка звернулася до суду з відповідним позовом.

Особливістю справи, що переглядається, є те, що ОСОБА_1 в установлений законом спосіб оскаржив дії державного виконавця з проведення оцінки арештованого майна, які вчинені до передачі майна на реалізацію.

Отже, ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 26 серпня 2021 року, яка надалі залишена без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 08 грудня 2021 року, визнано такою, що не підлягає застосуванню, оцінку у формі письмового звіту від 08 липня 2021 року № XX про вартість квартири АДРЕСА_1 , через допущені оцінювачем порушення, які вплинули на визначення вартості майна.

Надалі спірна квартира була реалізована на оспорюваних у цій справі торгах за ціною 302 400,00 грн, що істотно менше від ринкових цін, проаналізованих судом під час розгляду скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця з проведення оцінки арештованого майна.