Дата реєстрації в системі: 29.10.2024 р.
Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу
З приводу доводів скаржника про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статті 764 Цивільного кодексу України, частини 5 статті 18 Закону № XXXXXX пункту 135 Порядку № XXX судова палата зазначає таке.
У постанові КГС ВС від 28.02.2023 у справі № XXXXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 109422986) (за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву до Громадської організації "Золоті леви чорної сотні", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, про примусове виселення) сформульовано такі правові висновки:
"29. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 18.06.2020 № XXXXXXXXXXX принцип верховенства права (правовладдя) вимагає суддівської дії у ситуаціях, коли співіснують суперечливі норми одного ієрархічного рівня. У таких ситуаціях до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): "закон пізніший має перевагу над давнішим" (lex posterior derogat priori); "закон спеціальний має перевагу над загальним" (lex specialis derogat generali)" "закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим" (lex posterior generalis non derogat priori speciali). Якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права (правовладдя) втрачає свою дієвість.
30. Згідно з частиною 2 статті 9 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.
31. Частиною 1 статті 2 Закону України № XXXXX передбачено, що законодавство України про оренду державного та комунального майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим, складається з цього Закону, інших законодавчих актів.
32. Таким чином, оскільки в силу вимог частини 2 статті 9 ЦК України та частини 1 статті 2 Закону України № XXXXX в спірних правовідносинах у співвідношенні із загальним законом (стаття 764 ЦК України та частина 4 статті 284 ГК України) спеціальним законом є Закон України № XXXXXX пункт 2 Прикінцевих та перехідних положень якого підлягає пріоритетному застосуванню до спірних орендних правовідносин, колегія суддів вважає, що наведеним повністю спростовується твердження скаржника про недоведеність своєчасної (у встановлений нормами статті 764 ЦК України та частини 4 статті 284 ГК України місячний строк) відмови орендодавця від пролонгації договору оренди від 07.11.2017, яке (твердження) ґрунтується передусім на безпідставному застосуванні до правовідносин продовження договору оренди державного та комунального майна загальних норм статті 764 ЦК України та частини 4 статті 284 ГК України, а не положень статей 18, 19, 24, 25 Закону України № XXXXX як спеціального закону, на які правомірно послався суд апеляційної інстанції на обґрунтування підстав для задоволення позову."
Подібні висновки викладені також у постанові КГС ВС від 09.04.2024 у справі № XXXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 118356287), постанові КГС ВС від 07.02.2024 у справі № XXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 116984648), постанові КГС ВС від 27.07.2022 у справі № XXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 105504485), постанові КГС ВС від 09.11.2021 у справі № XXXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 101210881), постанові КГС ВС від 27.12.2022 у справі № XXXXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 108138502).
З урахуванням наведеного судова палата зазначає, що висновки щодо застосування статті 764 Цивільного кодексу України, частини 5 статті 18 Закону № XXXXX вже сформульовані у постановах Верховного Суду. При цьому оскаржувані судові рішення у справі № XXXXXXXXXX що розглядається, таким висновкам не суперечать.
Крім того, судова палата зазначає, що пунктом 135 Порядку № XX передбачено, що орендар, який має право продовжити договір оренди без проведення аукціону, звертається до орендодавця із заявою про продовження договору оренди не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди. Якщо орендар не подав заяву про продовження договору оренди у зазначений строк, то орендодавець не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору оренди повідомляє орендаря про те, що договір оренди підлягає припиненню на підставі закінчення строку, на який його було укладено, у зв`язку з тим, що орендар не подав відповідну заяву у визначений Законом строк, та про необхідність звільнення орендованого приміщення і підписання акта приймання-передачі (повернення з оренди) орендованого майна.
Судова палата зазначає, що невиконання орендодавцем передбаченого пунктом 135 Порядку № XX обов`язку у встановлений строк повідомити орендаря про те, що договір оренди підлягає припиненню, хоча й може свідчити про недобросовісність орендодавця та бути підставою для визнання його бездіяльності протиправною, проте не може слугувати підставою для автоматичної пролонгації договору оренди державного чи комунального майна на новий строк, оскільки можливість такої пролонгації не передбачена Законом № XXXXXX
Розглянувши наведені доводи скаржника, судова палата зазначає, що відповідно до пункту 136 Порядку № XX заява подається шляхом заповнення електронної форми через особистий кабінет в ЕТС. Орендар додає до заяви документи, передбачені пунктом 113 цього Порядку, та звіт про оцінку майна. Рецензування звіту про оцінку майна здійснюється відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Постанова судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності КГС ВС "Щодо подання заяви орендаря про продовження договору оренди відповідно до пункту 136 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою КМУ від 03.06.2020 № XX".