У справі, що переглядається: звертаючись до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, ОСОБА_1 вказувала, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її дід - ОСОБА_3. Перебираючи старі сімейні фотографії наприкінці 2020 року, вона знайшла заповіт, яким дід заповів їй належну йому на праві приватної власності частку квартири АДРЕСА_2 . Раніше їй не було відомо про складення на її ім`я заповіту, оскільки вона не проживала разом із дідом та не була обізнана про фактичну наявність майна; суди встановили, що спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 була його дружина ? ОСОБА_6 та дві дочки ОСОБА_7 (мати відповідача) і ОСОБА_8 (мати позивачки); ОСОБА_6 у передбачений законом шестимісячний строк прийняла спадщину як спадкоємець першої черги, подавши відповідну заяву до нотаріальної контори, а її дочки відмовились від спадщини на користь останньої; державним нотаріусом Якимівської державної нотаріальної контори Запорізької області Одиноковим С. В. зроблено Запит «Про надання інформації» від 08 лютого 2017 року до Давидівської сільської ради Якимівського району Запорізької області, так як за даними витягу зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) було виявлено наявність заповіту від імені ОСОБА_3 , посвідченого Давидівською сільською радою 27 березня 2002 року за реєстровим № XXX зазначено, що документи просить видати на руки спадкоємиці ОСОБА_6 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , або надіслати на адресу державної нотаріальної контори; суд першої інстанції зазначив, що позивач наприкінці 2020 року дізналась на заповіт, який ОСОБА_3 склав на її ім`я, заповівши їй частки квартири, та наприкінці січня 2021 року спочатку звернулася до приватного нотаріуса Тимченка Є. С., а після цього до Якимівської державної нотаріальної контори, до нотаріуса Одинокова С. В., де на усній консультації їй було роз`яснено право на визначення в судовому порядку додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом; апеляційний суд зазначив, що заповіт діда знаходився у позивача на зберіганні, про що зазначено у позовній заяві, ОСОБА_1 тримала заповіт у себе вдома в старих фотографіях. Апеляційний суд не звернув уваги, що позовна заява ОСОБА_1 таких пояснень не містить, не вказав на підставі яких доказів встановив відповідні обставини, у зв`язку з чим висновки суду першої інстанції не спростував та дійшов передчасного висновку про те, що позивач була добре обізнана про відкриття спадщини після смерті діда; разом з тим суди не з`ясували, хто є належним відповідачем за пред`явленим позовом, зокрема, не встановили коло спадкоємців ОСОБА_6 , які прийняли її спадщину, чи прийняв ОСОБА_2 спадщину за заповітом ОСОБА_6 , тобто чи є саме та лише ОСОБА_2 її правонаступником. Відповідні докази у матеріалах відновленого провадження відсутні. Суди не врахували, що за результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини порушує права іншого спадкоємця, який спадщину прийняв, а тому належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину (або їх правонаступники, спадкоємці). Лише за їх відсутності відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Тому суди зробили передчасні висновки як про задоволення позову, так і про відмову у позові, одночасно до ОСОБА_2 та Якимівської селищної ради Мелітопольського району Запорізької області; суди не врахували, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини для осіб, які не є спадкоємцями за законом першої черги або іншої черги спадкоємців, які набували право на спадкування за законом, а у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права. За конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість. Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини.

За таких обставин суди належним чином не перевірили та не з`ясували чи були у позивача поважні причини пропуску відповідного строку, тобто які унеможливили своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини.

Суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

У пункті 19 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України встановлено, що особливості судових викликів та повідомлень, направлення копій судових рішень учасникам справи, у разі якщо адреса їх місця проживання (перебування) чи місцезнаходження знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, визначаються законами України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції».

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції» (в редакції, чинній на час розгляду справи апеляційним судом) якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться в районі проведення антитерористичної операції, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (з посиланням на веб-адресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень), яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (з посиланням на веб-адресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень), яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Аналогічні положення передбачені у частині першій статті 121 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (в редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій).

Аналіз чинних положень ЦПК України, норм законів України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції» та «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» дає підстави для висновку, що суд наділений повноваженнями щодо виклику або повідомлення учасників справи, остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи яких знаходиться в районі проведення антитерористичної операції або на тимчасово окупованій території, та які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2024 року у справі № XXXXXXXXXXXX

Тому колегія суддів відхиляє доводів касаційної скарги про те, що апеляційний суд не повідомив позивача належним чином про розгляд справи, оскільки суд повідомляв позивача, остання відома адреса місця проживання якої знаходиться на тимчасово окупованій території, та яка не має офіційної електронної адреси, про розгляд справи через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.