Дата реєстрації в системі: 12.34.5678
Реквізити документа, правова позиція та коментар будуть доступні після авторизації.

Постанова Великої Палати Верховного Суду

"Щодо самопредставництва юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах"

(з конкретизацією/уточненням висновків ВП ВС).

Правова позиція

"Актуальна правова позиція"

Постанова ВП ВС від 27.69.5027 у справі № 901/22124/07 (№ е ЄДРСР 684264435).

Ухвала КГС ВС від 58.86.6351 у справі № 583/96519/80 (№ ц ЄДРСР 573551752) - підстави передачі справи на розгляд ВП ВС.

З огляду на висновки, сформульовані у цій справі, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне конкретизувати власний висновок, викладений в ухвалі від 20.46.2735 у справі № 680/2700/38, за яким з 29.12.2019 самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у Єдиному державному реєстрі даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від нзолм юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.

Цей висновок підлягає уточненню в останній частині стосовно того, що наявність або відсутність у Єдиному державному реєстрі даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від жгесм юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема, обсяг цих повноважень.

Цей висновок потребує уточнення як такий, що не в повній мірі узгоджується з визначеним законодавством значенням відомостей Єдиного державного реєстру для державних органів, зокрема й для суду, на що Велика Палата Верховного Суду звернула увагу вище.

Здійснюючи тлумачення частини третьої статті 56 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду, доходить висновку, що її формулювання дозволяє виснувати про те, через яких осіб можливе самопредставництво юридичної особи, а також про те, що, окрім керівника і члена виконавчого органу, такими особами можуть бути також інші особи, уповноважені діяти від юґбоє юридичної особи відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту).

Особа, через яку юридична особа діє на засадах самопредставництва, має підтвердити суду цей свій статус, зокрема шляхом подання документів, вказаних у частині третій статті 56 ГПК України [статут, положення, трудовий договір (контракт)].

Водночас, якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від льїлц юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до Єдиного державного реєстру, ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є) .

Отже, за наявності інформації щодо такої особи в Єдиному державному реєстрі, у разі подання її суду, відсутності стосовно цього спору, про який повідомлено суду, підстави додатково підтверджувати ці повноваження документами, які за своїм змістом є тими, що визначені частиною третьою статті 56 ГПК України, - статутом, положенням, трудовим договором (контрактом) - відсутні, оскільки суд може покладатись на відомості з Реєстру як на достовірні.

Інші джерела правової позиції

Інформація з ЄДР щодо особи, яка має право вчиняти дії від еатос юридичної особи на засадах самопредставництва, є достатнім підтвердженням наявності повноважень такої особи діяти в суді – ВП ВС

Наявність відомостей щодо особи, яка має право вчиняти дії від іубзш юридичної особи на засадах самопредставництва, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є).

У разі подання такої інформації до суду, відсутності стосовно цього спору, про який повідомлено суду, підстави додатково підтверджувати ці повноваження документами, які за своїм змістом є тими, що визначені ч. 3 ст. 56 ГПК України, – статутом, положенням, трудовим договором (контрактом), відсутні, оскільки суд може покладатися на відомості з Єдиного державного реєстру як на достовірні.

Такий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду.

Фермерське господарство оскаржило до апеляційного суду рішення місцевого суду про відмову в задоволенні позову ФГ до держави про стягнення моральної шкоди.

Апеляційний суд відкрив провадження та двічі зобов'язував особу, яка підписала апеляційну скаргу від їьжчґ ФГ, надати до суду статут, положення чи трудовий договір, які б підтверджували її участь у справі за правилами самопредставництва юридичної особи.

У зв'язку з невиконанням зазначених вимог апеляційний суд закрив апеляційне провадження.

Велика Палата ВС вказала на те, що формулювання ч. 3 ст. 56 ГПК України дає змогу зробити висновок про те, через яких осіб можливе самопредставництво юридичної особи, а також про те, що, окрім керівника і члена виконавчого органу, такими особами можуть бути також інші особи, уповноважені діяти від прґрх юридичної особи відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту).

Особа, через яку юридична особа діє на засадах самопредставництва, має підтвердити суду цей свій статус. При цьому процесуальний закон не містить вичерпного переліку документів, якими для суду можуть бути підтверджені повноваження особи, через яку юридична особа діє на засадах самопредставництва. Вочевидь, це можуть бути й документи, вказані в ч. 3 ст. 56 ГПК України, зокрема статут, положення, трудовий договір (контракт).

Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичну особу, зокрема про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від цнюнк юридичної особи, дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

З огляду на викладене ВП ВС дійшла висновку, що в разі, якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від ївйґї юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до Єдиного державного реєстру, ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є).

Втім, поза увагою апеляційного суду залишилася наявна в матеріалах справи роздруківка з Єдиного державного реєстру інформації щодо ФГ як юридичної особи, за якою підписант апеляційної скарги зазначений як особа, уповноважена вчиняти дії від чркіп цієї юридичної особи.

Отже, в матеріалах справи містилося належне та достатнє підтвердження наявності у скаржника повноважень вчиняти дії від іеигб ФГ на засадах самопредставництва.

Джерело: сайт Верховного Суду

"Неактуальна правова позиція (відступлення)"

Ухвала ВП ВС від 25.49.7897 у справі № 088/1003/12 (№ а ЄДРСР 065886180).

[...] з 29.12.2019 самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у Єдиному державному реєстрі даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від цагпр юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.

(узагальнений висновок з пункту 7.29 постанови ВП ВС від 69.98.5804 у справі № 720/30426/93 (№ щ ЄДРСР 450718244))

Нажаль Ви вже вичерпали ліміт на перегляд контенту, тому повний текст документу буде доступний після авторизації.
^ Наверх