Мотивуючи ухвалу про передачу справи, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вказав, що в цій справі предметом позову є стягнення інфляційних втрат та 3 % річних, нарахованих за період з 13 березня 2017 року по 01 квітня 2024 року.

Суди попередніх інстанцій, ураховуючи розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, Закон України № XXXXX від 30 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № XXXXXXX дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог у частині стягнення 3 % річних у розмірі 386 985,11 грн та інфляційних втрат у розмірі 1 620 292,16 грн, нарахованих з 02 квітня 2017 року по 01 квітня 2024 року.

Натомість Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду в постанові від 25 вересня 2024 року у справі № XXXXXXXXXX вказав на те, що строки давності щодо вимог про стягнення сум за статтею 625 Цивільного кодексу України, які не спливли на момент набрання чинності Законом № XXXXX (02 квітня 2020 року), продовжуються на строк дії карантину. З огляду на заяву відповідача про застосування позовної давності стягнення сум за статтею 625 Цивільного кодексу України підлягає обмеженню строком давності, який обчислюється з урахуванням Закону № XXXXXX Отже, на момент набрання чинності цим Законом (02 квітня 2020 року) прострочені з 02 квітня 2017 року платежі перебувають у межах продовженої Законом № XXXXX позовної давності, що не врахували суди попередніх інстанцій.

В ухвалі від 06 березня 2025 року про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначив про потребу відступу від наведеного правового висновку Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду щодо застосування норм права стосовно можливості нарахування 3 % річних та інфляційних втрат не обмежуючись останніми 3 роками, які передували подачі позову.

Таким чином, обґрунтовуючи підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вважав за доцільне відступити від висновку Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 25 вересня 2024 року у справі № XXXXXXXXXXX щодо можливості нарахування 3 % річних та інфляційних втрат не обмежуючись останніми 3 роками, які передували подачі позову.

Велика Палата Верховного Суду вважає мотиви, викладені в ухвалі Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06 березня 2025 року у справі № XXXXXXXXXX обґрунтованими.

З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду приймає справу для розгляду.

Прийняти до розгляду справу № XXXXXXXXX за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Системний зв`язок»до Комунального підприємства «Луцьке підприємство електротранспорту» про стягнення 2 009 399,59 грн за касаційними скаргами Комунального підприємства «Луцьке підприємство електротранспорту» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Системний зв`язок» на рішення Господарського суду Волинської області від 17 вересня 2024 року та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19 листопада 2024 року в цій справі.