Дата реєстрації в системі: 12.34.5678
Реквізити документа, правова позиція та коментар будуть доступні після авторизації.

Постанова Великої Палати Верховного Суду

"Щодо визначення загальної та спеціальної норми права при оскарженні до суду податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання за умови попереднього проведення процедури його адміністративного оскарження"

(з відступленням від чюесярльв ВП ВС).

Правова позиція

"Актуальна правова позиція"

Постанова ВП ВС від 69.59.6854 у справі № 203/5185/88 (№ р ЄДРСР 017320849).

Ухвала КАС ВС від 25.66.7959 у справі № 175/0292/86 (№ і ЄДРСР 438503533) – підстави передачі справи на розгляд ВП ВС.

[...] строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання за умови попереднього використання досудового порядку становить один місяць, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.

Підсумовуючи вказане вище, Велика Палата вважає, що в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень / дій / бездіяльності суб`єкта владних повноважень:

1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);

2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов`язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України);

3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов`язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України).

Велика Палата вчергове наголошує, що норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, а отже, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Аналогічні підходи суди використовують в судовій практиці вже тривалий час. Так, зокрема, було враховано саме такий висновок при ухваленні постанови КАС ВС від 84.56.0918 у справі № 865/45481/09 (№ е ЄДРСР 820695050), в якій зазначено, що відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Згідно з пунктом 56.18 статті 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. У разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті (пункт 56.19 статті 56 ПК України).

Із системного аналізу означених правових норм чинного законодавства, які регулюють правовідносини при дотриманні строків звернення до суду з позовом про оскарження податкових повідомлень-рішень після застосування процедури досудового (адміністративного) оскарження таких повідомлень-рішень, Велика Палата дійшла висновку, що загальною нормою є частина четверта статті 122 КАС України, а спеціальною нормою є пункт 56.19 статті 56 ПК України.

Ці дві правові норми (загальна і спеціальна) не породжують колізію, адже має місце не суперечність між правовими нормами, а доповнення норми спеціальної дії та встановлення системного законодавчого регулювання, а тому спеціальна норма, передбачена ПК України, має пріоритет у регулюванні спірних правовідносин.

Велика Палата звертає увагу на те, що судова практика Верховного Суду є усталеною і тривалий час незмінною, тому у платників податків не повинно бути двозначного розуміння положень чинного законодавства щодо строку звернення до суду з позовними вимогами про оскарження податкових повідомлень-рішень після процедури адміністративного оскарження цих повідомлень-рішень.

[...] норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не встановлює строку звернення до суду з позовом про оскарження податкового повідомлення-рішення та не є відсильною до норми, яка їх встановлює, а отже, не є тим «іншим законом», яким встановлені спеціальні строки звернення до суду.

Строк у 1095 днів, встановлений статтею 102 ПК України, є саме строком давності, у межах якого за платником податків зберігається право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу, а не строком звернення до суду із такими вимогами.

Інші джерела правової позиції

Строк звернення до суду з позовом про оскарження податкових повідомлень-рішень після процедури їх адміністративного оскарження становить один місяць – ВП ВС

При зверненні до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень після процедури адміністративного оскарження застосовується місячний строк, встановлений п. 56.19 ст. 56 ПК України як спеціальна норма, а не тримісячний строк, передбачений ч. 4 ст. 122 КАС України.

Такого висновку дійшла Велика Палата ВС у справі за позовом ФОП до ДПС України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

За обставинами справи відповідач провів документальну позапланову виїзну перевірку ФОП, за результатами якої було виявлено низку порушень та оформлено податкові-повідомлення рішення про нарахування грошового зобов’язання.

Позивачка оскаржила до ДПС ці податкові повідомлення-рішення, проте ДПС рішеннями про результати розгляду скарг залишила їх без змін.

Суди попередніх інстанцій залишили позов без розгляду з підстав пропуску місячного строку звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення після його адміністративного оскарження, передбаченого п. 56.19 ст. 56 ПК України.

Звертаючись із касаційною скаргою, позивачка стверджувала, що причина пропуску нею строку полягає в колізії правових норм КАС України та ПК України, оскільки при зверненні до суду з позовом до суб’єкта владних повноважень вона скористалася строками, встановленими ч. 4 ст. 122 КАС України, яка передбачає більший (тримісячний) строк, ніж той, що визначений у п. 56.19 ст. 56 ПК України для звернення до суду з моменту отримання рішення за результатами досудового оскарження (один місяць), оскільки більший строк, передбачений КАС України, є таким, що трактується на користь її як платника податків.

За результатами розгляду справи Велика Палата ВС звернула увагу, що за сформованою судовою практикою, яка є обов’язковою для врахування, строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов’язання за умови попереднього використання досудового порядку становить один місяць, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.

Норма п. 56.19 ст. 56 ПК України є спеціальною щодо норми ч. 4 ст. 122 КАС України, а отже має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов’язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору. Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до п. 56.17 ст. 56 ПК України.

Ці дві правові норми (загальна і спеціальна) не породжують колізію, спеціальна норма, передбачена ПК України, має пріоритет у регулюванні спірних правовідносин.

Велика Палата ВС врахувала, що до подання позовної заяви до суду у квітні 2024 року позивачка в листопаді 2023 року оскаржила до ДПС України податкові повідомлення-рішення, тобто відбувалася процедура адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, яка закінчилась у січні 2024 року – в день отримання позивачкою рішень ДПС України про результати розгляду її скарги.

Тому Велика Палата ВС погодилася з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо того, що звернення позивачки до суду є таким, що подане з пропуском місячного строку звернення до суду. При цьому позивачка не навела жодних об’єктивних причин, за яких не могла звернутися до суду в місячний строк.

Джерело: сайт Верховного Суду

"Неактуальна правова позиція (відступлення)"

Нажаль Ви вже вичерпали ліміт на перегляд контенту, тому повний текст документу буде доступний після авторизації.
^ Наверх