Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду (далі також -КАС ВС) постановою СП КАС ВС від 26.11.2020 у справі № XXXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 93404515) відступив від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові КАС ВС від 03.04.2020 у справі № XXXXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 88575707), у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено.

У цій постанові судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів КАС ВС виснувала, що норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Також судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів КАС ВС у постанові СП КАС ВС від 27.01.2022 у справі № XXXXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 103034921) сформувала висновок, відповідно до якого процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Разом з тим, 19 січня 2023 року Велика Палата Верховного Суду (далі також - ВП ВС) ухвалила постанову ВП ВС від 19.01.2023 у справі № XXXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 108960090) про стягнення заборгованості.

У пункті 99 цієї постанови ВП ВС виснувала, що строк давності у 1095 днів, встановлений статтею 102 ПК України, поширюється, зокрема, на право контролюючого органу щодо проведення перевірки та самостійного визначення суми грошових зобов`язань (пункт 102.1); стягнення податкового боргу (пункт 102.4); право платника податків на подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування (пункт 102.5); право платника податків на оскарження в суді податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу (пункт 56.18 статті 56).

При цьому у пункті 101 постанови ВП ВС зазначила про те, що норма пункту 56.18 статті 56 ПК України, встановлюючи спеціальні строки звернення до суду, є відсильною до статті 102 цього Кодексу та регулює виключно правовідносини щодо оскарження податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу.

Такий висновок ВП ВС повторила у постанові ВП ВС від 13.04.2023 у справі № XXXXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 110743564) про стягнення коштів.

Отже, ВП ВС у справі про стягнення бюджетної заборгованості фактично констатувала, що строк звернення до суду у 1095 днів поширюється на право платника податків на оскарження в суді податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, аналізувала не обумовлюючи вибір правової норми наявністю чи відсутністю досудового врегулювання спору, тобто наявністю чи відсутністю адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення.

При цьому ВП ВС не вказано про відступ від правових висновків судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів КАС ВС щодо строку звернення до суду з позовом про стягнення податкового повідомлення-рішення.

Водночас на практиці відповідне тлумачення норм права щодо строку звернення до суду призвело до неоднакового розуміння ситуації судами та платниками податків щодо правових висновків як ВП ВС, так і палати КАС ВС в контексті того, яку ж норму права та судову практику слід враховувати при вирішенні питання про дотримання строку звернення до суду у справах за позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих податковими органами. Так, з одного боку, висновки ВП ВС мають перевагу над тими, що сформовані у складі КАС ВС, з іншого - такі висновки ВП ВС сформувала не у справі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Так у значній кількості справ суди першої та апеляційної інстанцій при вирішенні питання про дотримання строку звернення до суду з позовами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень з посиланням, зокрема, на відмінність предмету спору у справі, розглянутій ВП ВС, керуються правовими висновками, що сформував КАС ВС. До прикладу, зокрема, справи № XXXXXXXXXXX та №XXXXXXXXXXXXX

Проте, є чимала кількість справ, у яких суди першої та апеляційної інстанцій, беручи до уваги позицію ВП ВС щодо застосування пункту 56.18 статті 56 та статті 102 Податкового кодексу України в питанні оскарження платником податків у суді податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, незважаючи на те, що ВП ВС сформувала відповідний правовий висновок з іншим предметом позову, вважають, що строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення становить 1095 днів. До прикладу, справи № XXXXXXXXXXXX № XXXXXXXXXXXXXX № XXXXXXXXXXXXX № XXXXXXXXXXXX № XXXXXXXXXXXXX № XXXXXXXXXXXXX №380/10373/24, № XXXXXXXXXXXX №380/15300/24, № XXXXXXXXXXXX