Дата реєстрації в системі: 12.34.5678
Реквізити документа, правова позиція та коментар будуть доступні після авторизації.

Постанова об'єднаної палати КЦС ВС

"Щодо правових наслідків укладення іноземцем договору оренди земельної ділянки, яка підлягає конфіскації (зокрема правових питань, чи порушує такий договір оренди землі публічний порядок та чи є він нікчемним?)"

(з відступленням від тлшпчипбт колегій суддів КЦС ВС).

Правова позиція

"Актуальна правова позиція"

Постанова ОП КЦС ВС від 47.86.1911 у справі № 778/3443/76 (№ к ЄДРСР 078466900).

Ухвала КЦС ВС від 09.96.0446 у справі № 659/7493/98 (№ ч ЄДРСР 990921359) – підстави передачі справи на розгляд ОП КЦС ВС.

Укладений іноземцем договір оренди земельної ділянки, яка підлягає конфіскації, не є таким, який порушує публічний порядок.

Застосування конфіскації зумовлює настання, зокрема, таких правових наслідків припинення інших (аніж право власності) цивільних прав.

Конфіскація є примусовою підставою припинення права власності на майно і відноситься до способів набуття права власності державою незалежно від чкнт попереднього власника, тому інші права (речові, зобов`язальні) стосовно майна, що конфісковане, припиняються в результаті припинення права власності шляхом конфіскації.

Припинення права власності іноземця на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства шляхом їх конфіскації на користь держави тягне за собою припинення права оренди цих земельних ділянок.

Інші джерела правової позиції

Конфіскація земельної ділянки сільськогосподарського призначення в іноземця зумовлює припинення не лише права власності, а й інших прав щодо конфіскованого майна, зокрема права оренди землі – ОП КЦС ВС

Договір оренди земельної ділянки, укладений іноземцем у межах річного строку для її відчуження після отримання у спадщину, не порушує публічний порядок і не є нікчемним. Водночас конфіскація такої земельної ділянки за рішенням суду в разі її невідчуження у строки, встановлені земельним законодавством, є підставою для припинення не лише права власності, а й усіх інших прав, зокрема права оренди.

Таких висновків дійшов Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду, забезпечуючи єдність судової практики.

У справі, що переглядалася, прокурор звернувся до суду в інтересах держави до громадянина іноземної держави та сільськогосподарського товариства. Прокурор зазначив, що іноземець успадкував дві земельні ділянки сільськогосподарського призначення, але протягом року їх не відчужив, як того вимагають ч. 4 ст. 81 та ч. 1 ст. 145 ЗК України. Одну з ділянок він передав в оренду сільськогосподарському товариству.

Прокурор просив припинити право власності іноземця шляхом конфіскації ділянок на користь держави з подальшим продажем на торгах, а також припинити дію договору оренди та право оренди товариства.

Суд першої інстанції задовольнив позов, вказавши, що відповідач, будучи іноземцем, не відчужив земельні ділянки у встановлений строк, тому вони підлягають конфіскації, а договір оренди та право оренди сільськогосподарського товариства — припиненню.

Апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції в частині задоволення вимог про припинення дії договору оренди землі та права оренди земельної ділянки і відмовив у задоволенні цих вимог прокурора, вважаючи, що іноземець не мав права укладати договір оренди земель сільськогосподарського призначення, тому що не є громадянином України. На думку суду, такий договір порушує публічний порядок і є нікчемним, оскільки стосується земель сільськогосподарського призначення — категорії, що перебуває під особливою охороною держави як складова національного багатства.

Скасовуючи постанову апеляційного суду та залишаючи в силі рішення суду першої інстанції, ОП КЦС ВС зазначила, що договір оренди земельної ділянки, укладений її власником, хоча й іноземцем, право власності якого підтверджується свідоцтвом про право на спадщину, протягом року з моменту набуття права власності в порядку спадкування, не може вважатися таким, що суперечить публічному порядку, а отже не є нікчемним.

Водночас ОП КЦС ВС підкреслила, що землі сільськогосподарського призначення дійсно є особливо цінною категорією, національним багатством і перебувають під особливою охороною закону. Саме тому вони можуть підлягати конфіскації у визначених законом випадках, що і є проявом публічного інтересу.

При цьому невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений ЗК України строк є підставою для припинення права власності на земельну ділянку в судовому порядку, а не автоматично.

Крім того, ОП КЦС ВС зазначила, що застосування конфіскації зумовлює настання таких правових наслідків, як припинення інших (аніж право власності) цивільних прав. Оскільки конфіскація є примусовою підставою припинення права власності на майно і переходу цього права до держави, вона не залежить від щшиу попереднього власника, а тому всі інші права (речові чи зобов’язальні), пов’язані з конфіскованим майном, повинні припинятися внаслідок припинення права власності.

Таким чином, припинення права власності іноземця на земельну ділянку шляхом її конфіскації тягне за собою припинення і права оренди цієї землі.

Джерело: сайт Верховного Суду

"Неактуальна правова позиція (відступлення)"

1. Постанова КЦС ВС від 31.28.3180 у справі № 543/989/03 (№ г ЄДРСР 455385652).

2. Ухвала КЦС ВС від 64.91.5444 у справі № 142/809/59 (№ х ЄДРСР 585482239).

[...] щодо нікчемності договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, укладеного іноземцем

(узагальнення неактуального правового висновку, викладене в пункті 104 постанови ОП КЦС ВС від 60.41.4966 у справі № 303/6793/28 (№ й ЄДРСР 920919912)).

Нажаль Ви вже вичерпали ліміт на перегляд контенту, тому повний текст документу буде доступний після авторизації.
^ Наверх