MELIA v. Georgia (№ XXXXXXXX

Обставини справи

Заявник у цій справі – Nikanor Melia, громадянин Грузії, опозиційний політик скаржився на порушення його прав, захищених статтями 5 та 18 Конвенції з огляду на те, що рішення національних судів про його досудове тримання під вартою було несправедливим і непотрібним для цілей кримінального провадження, порушеного проти нього, і що воно мало на меті утримати його від участі в політичному житті.

У червні 2019 року проти пана Melia, який на той час був членом парламенту та одним із лідерів Єдиного національного руху (політична партія, що керувала країною у період з листопада 2003 року до жовтня 2012 року), було порушено кримінальну справу у зв’язку з його ймовірною роллю в організації та участі у спробі силового штурму будівлі парламенту 20-21 червня 2019 року.

26 червня 2019 року парламент задовольнив подання Генерального прокурора Грузії про зняття депутатської недоторканності з пана Melia. Наступного дня суд міста Тбілісі дійшов висновку, що в його справі існував реальний ризик втечі, фальсифікації доказів та повторного вчинення злочину, але зауважив, що досудове тримання під вартою, про яке просила сторона обвинувачення, було б непропорційним заходом. Натомість було застосовано заставу з кількома умовами.

2 липня 2019 року Апеляційний суд міста Тбілісі додатково зобов’язав його носити електронний браслет. 15 липня 2019 року пан Melia вніс заставу.

1 листопада 2020 року пан Melia, виголошуючи промову перед будівлею парламенту та оскаржуючи результати нещодавніх парламентських виборів, зняв електронний браслет та викинув його, назвавши це «символом несправедливості». 3 листопада 2020 року суд міста Тбілісі зазначив, що зняття паном Melia електронного браслета було порушенням умов застави, та вирішив збільшити розмір застави, яку заявник відмовився внести. 17 лютого 2021 року суд першої інстанції ухвалив рішення про взяття його під варту. Наступного тижня заявника було арештовано, що призвело до протестів опозиції та відставки тодішнього прем’єр-міністра. У травні 2021 року його було звільнено після внесення за нього застави Європейським Союзом з метою пошуку виходу з політичного протистояння, що виникло після виборів 2020 року та, очевидно, посилилося у зв’язку з арештом заявника.

Оцінка Суду

Пункт 1 статті 5 Конвенції

Суд погодився з міркуваннями грузинських судів про те, що на момент початку кримінального розслідування матеріали, наявні у справі, підтверджували «обґрунтовану підозру» у розумінні статті 5 Конвенції стосовно того, що пан Melia міг вчинити кримінальне правопорушення. Причини необхідності застосування запобіжних заходів для запобігання його переховуванню, фальсифікації доказів або повторному вчиненню злочину були повністю висвітлені у судових рішеннях від 27 червня та від 2 липня 2019 року. Відповідне національне законодавство передбачало зміну застави на досудове тримання під вартою у випадку невиконання вимог рішення про заставу.

Суд не вважав необґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що ризики, зазначені в рішеннях від 27 червня та від 2 липня 2019 року, все ще існували на момент ухвалення рішення від 17 лютого 2021 року, яким обґрунтовувалася зміна застави на досудове тримання під вартою. Таке тримання під вартою було застосовано як крайній захід після чіткої відмови пана Melia виконати вимоги рішення про застосування застави та закінчення строку для внесення збільшеної застави.