THANZA v. Albania (№ XXXXXXXX

Обставини справи

Ця справа стосувалася результатів повторного оцінювання заявника, який обіймав посаду судді Верховного суду, на відповідність займаній посаді в рамках так званої «перевірки доброчесності», які призвели до його звільнення.

Заявник був професійним суддею і відповідно до Закону про розкриття активів від 10 квітня 2003 року № XXX щорічно подавав декларації про майно до Вищої інспекції з питань декларування та аудиту майна та конфлікту інтересів (HIDAACI), яка протягом багатьох років не виявляла жодних невідповідностей або неточностей у поданих ним даних. З 2009 по 2013 роки заявник обіймав посаду члена Конституційного суду Албанії, а в 2013 році він був призначений на посаду судді Верховного суду Албанії. Кандидати на ці посади мали проходити перевірку в Управлінні безпеки секретної інформації («CISD»), яку заявник успішно пройшов.

У 2016 році Албанія запровадила комплексні реформи системи правосуддя, що включали внесення змін до Конституції та ухвалення низки законів, зокрема Закону про перевірку доброчесності, які передбачали, серед іншого, проведення повторного оцінювання всіх діючих суддів (так звана «перевірка доброчесності», див. також Xhoxhaj v. Albania, № XXXXXXXX 9 лютого 2021 року). Перевірка мала проводитися спеціально створеними органами – Незалежною кваліфікаційною комісією (далі – Комісія) та Апеляційною палатою при Конституційному суді (далі – Апеляційна палата). Вони мали повторно оцінити кожного діючого суддю за трьома критеріями: (i) оцінка активів; (ii) перевірка доброчесності, спрямована на визначення будь-яких можливих зв’язків з організованою злочинністю (надалі також згадується як «оцінка зв’язків»); та (iii) оцінка професійної компетентності. Після завершення кожного етапу повторної оцінки органи перевірки повинні були ухвалити вмотивоване рішення про затвердження особи, яка перевірялася, на посаді або про її відсторонення чи звільнення з посади.

Відповідно до встановленої процедури Комісія провела адміністративне розслідування щодо заявника по кожному із вказаних трьох критеріїв. За результатами перевірки за кожним критерієм Комісією був зроблений висновок про наявність підстав для звільнення заявника згідно з відповідними положеннями Закону про перевірку доброчесності.

Так, в результаті проведеної Комісією перевірки попередніх щорічних декларацій заявника, поданої ним перевірочної декларації, його активів та майна було виявлено серйозні недоліки, наприклад, майно, яке не було ним задекларовано. Також за підрахунками Комісії, враховуючи чистий дохід заявника та дохід від професійної діяльності його дружини у 1992-2003, 2004, 2005, 2008 та 2009 роках у нього не мало бути достатніх коштів для придбання двох квартир та заявлених у річних деклараціях заощаджень. За розрахунками Комісії у період 1992-2003 років та протягом чотирьох років з 2004 по 2016 роки витрати заявника перевищували його прибутки.

Заявник надав Комісії документи та письмові пояснення для обґрунтування законності своїх активів, однак за результатами їх розгляду і проведеного усного слухання Комісія все одно дійшла висновку про наявність підстав для звільнення заявника відповідно до Закону про перевірку доброчесності.

В рамках другого критерію перевірки в січні 2017 року заявник заповнив стандартну форму декларації доброчесності, заперечуючи будь-яку причетність до діяльності, пов’язаної з організованою злочинністю, або існування неналежних контактів з особами, причетними до неї. У 2016 році проти заявника та іншої особи, L. H., велося корупційне розслідування, яке пізніше було припинено рішенням прокурора за відсутністю складу кримінального злочину. За змістом Закону про перевірку доброчесності не підлягали декларуванню лише ті розслідування, щодо яких існував виправдувальний вирок суду, тому заявник мав зазначити про це розслідування в декларації, однак він цього не зробив.

Управління безпеки секретної інформації підготувало звіт, який ґрунтувався на «досьє» заявника та даних двох інших спеціалізованих відомств і Генеральної прокуратури, які були ними надані Управлінню листами із грифом «секретно». Цей звіт був переданий Комісії, однак було незрозуміло, чи були їй передані вказані листи двох відомств. Під час свого розслідування Комісія додатково запитала заявника, чи велося стосовно нього розслідування чи кримінальне переслідування в минулому, і він надав детальний звіт про згадане розслідування 2016 року, яке не було ним задекларовано.

За результатами перевірки за другим критерієм Комісія на основі звіту Управління безпеки секретної інформації ухвалила висновок про те, що заявник подав неправдиві дані у декларації доброчесності, не повідомивши про розслідування 2016 року, що він мав неналежні контакти з особами, причетними до організованої злочинності, і що його «схильність до кримінальної діяльності» означала, що на нього «легко чинився тиск з боку кримінальних структур».