Застосовуючи такий захід забезпечення позову, як зупинення дії ліцензії, суддя Литвиненко О.Л. фактично зупинила господарську діяльність ТОВ «Авіакомпанія Скайап», що є втручанням у діяльність товариства та заборонено законом, зокрема нормами ЦПК України, при вирішенні питання про наявність/відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Отже, суддя Литвиненко О.Л. перебрала на себе функції та повноваження інших органів державної влади у сфері контролю за господарською діяльністю суб’єктів господарювання та вчинила дії (зупинила дію ліцензії), які не належать до компетенції судового органу.

Крім того, очевидно, що заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише в разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

З огляду на наведене застосовані судом першої інстанції заходи забезпечення позову, а саме зупинення дії ліцензії на право провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів повітряним транспортом, є неспівмірними та не відповідають принципу верховенства права і меті застосування правового інституту забезпечення позову, більш того, ці заходи забезпечення позову застосовані з грубим порушенням норм закону (статті 149, 150 ЦПК України, стаття 128 ПК України).

Зі змісту позовної заяви та доказів, долучених до неї, встановлено, що суддя Литвиненко О.Л. не переконалась, що між сторонами дійсно існує спір та не вчинила жодних дій для встановлення відповідності заявлених позовних вимог виду забезпечення позову, про який просила позивач.

Суддею Литвиненко О.Л. допущено порушення чітких, зрозумілих за змістом імперативних норм процесуального законодавства, які регулюють питання виключної підсудності цивільних спорів та вжиття заходів забезпечення позову. Вказані приписи не допускають розширеного тлумачення чи можливості застосування альтернативних норм.