Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги

{Назва Закону в редакції Закону № XXXXXX від 01.12.2022}

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2017, № XX ст.400)

{Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ XXXXX від 14.01.2020, ВВР, 2020, № XX ст.188
№ XXXXXX від 16.12.2020
№ XXXXXX від 30.06.2021 - вводиться в дію з 01.08.2022
№ XXXXXX від 01.12.2022}

{У тексті Закону слова "електронних довірчих послуг та електронної ідентифікації" у всіх відмінках замінено словами "електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг" у відповідному відмінку згідно із Законом № XXXXXX від 01.12.2022}

Цей Закон визначає правові та організаційні засади електронної ідентифікації та надання електронних довірчих послуг, права та обов’язки суб’єктів відносин у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг, порядок здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг.

{Преамбула в редакції Закону № XXXXXX від 01.12.2022}

Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

1) автентифікація - електронний процес, що дає змогу підтвердити електронну ідентифікацію фізичної, юридичної особи, інформаційної або інформаційно-комунікаційної системи та/або походження та цілісність електронних даних;

2) багатофакторна автентифікація - автентифікація з використанням двох або більше факторів автентифікації, що належать до різних груп факторів автентифікації;