Про систему екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2012, № XX ст.560)

{Із змінами, внесеними згідно із Законом
№ XXXXXX від 05.07.2012, ВВР, 2013, № XX ст.340
Кодексом
№ XXXXXX від 02.10.2012, ВВР, 2013, № XXXXX ст.458
Законами
№ XXXXXXX від 10.11.2015, ВВР, 2015, № XX ст.482
№ XXXXX від 20.09.2019, ВВР, 2019, № XX ст.295
№ XXXXXX від 16.12.2020
№ XXXXXX від 21.04.2022
№ XXXXXX від 07.09.2022}

{У тексті Закону слова "спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань цивільного захисту" в усіх відмінках замінено словами "Міністерство внутрішніх справ України" у відповідному відмінку згідно із Законом № XXXXXX від 21.04.2022}

{У тексті Закону слова "екстрений виклик" та "центри 112" в усіх відмінках і числах замінено відповідно словами та цифрами "екстрена комунікація" та "Служба 112" у відповідному відмінку і числі згідно із Законом № XXXXXX від 07.09.2022}

Цей Закон визначає правові та організаційні засади функціонування системи екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112.

Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

1) екстрена комунікація - зв’язок за допомогою послуг міжособистісних електронних комунікацій між кінцевим користувачем, комунікаційним центром "Служба 112" (далі - Служба 112) або оперативно-диспетчерською службою з метою запиту та отримання екстреної допомоги;

{Пункт 1 частини першої статті 1 в редакції Закону № XXXXXX від 07.09.2022}

2) екстрена допомога населенню - проведення підрозділами екстреної допомоги населенню невідкладних заходів із запобігання виникненню, під час виникнення або ліквідації наслідків екстрених ситуацій;