12 жовтня 2017 року Велика палата Суду ухвалила рішення у справі «Бурмич та інші проти України» (заява № XXXXXXX та інші) (далі - Рішення), згідно з яким Суд вирішив приєднати до п'яти заяв, зазначених у пункті 1 цього рішення, 12143 заяви, наведені в додатках І і ІІ до цього Рішення, серед яких і заява ОСОБА_3 № XXXXXXXX вилучити всі 12148 заяв, що стосуються однієї системної проблеми невиконання рішень національних судів в Україні, зі свого реєстру на підставі підпункту «с» пункту 1 статті 37 Конвенції та передати їх Комітету міністрів Ради Європи з метою їх розгляду в межах вжиття заходів загального характеру для виконання пілотного рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (далі - справа Іванова).

Згідно з позицією ЄСПЛ недоліки, на які скаржаться заявники у цих заявах, мають бути усунуті шляхом вжиття заходів загального характеру в процесі виконання пілотного рішення у справі Іванова, у тому числі й наданням належного та достатнього відшкодування шкоди, завданої порушенням Конвенції, установленим зазначеним рішенням, які мають здійснюватись під наглядом Комітету міністрів Ради Європи. Таким чином, ураховуючи різні процеси, задіяні з цією метою, Суд також вважає, що повага до прав людини в розумінні пункту 1 статті 37 Конвенції in fine не вимагає подальшого розгляду цих заяв для ухвалення рішення щодо індивідуального відшкодування (пункт 204 Рішення).

Водночас ЄСПЛ нагадав, що зроблений ним висновок не обмежує його повноважень щодо поновлення відповідно до пункту 2 статті 37 Конвенції цієї або будь-якої іншої аналогічної заяви в реєстрі справ, якщо це буде виправдано обставинами (пункт 207 Рішення).

Оскільки заяви у справі «Бурмич та інші проти України» було передано до Комітету міністрів Ради Європи для їх розгляду саме в системі заходів загального характеру з виконання пілотного рішення у справі Іванова проти України, то правових підстав для повторного розгляду справи судом, включаючи відновлення провадження у справі, немає, тому що про потребу вжиття заходів індивідуального характеру щодо заявників у справі «Бурмич та інші проти України» у Рішенні не зазначено.

Водночас законність рішень національних судів, про перегляд яких порушує питання заявник, не може бути піддана сумніву у зв'язку з приєднанням до Рішення заяви ОСОБА_3 № XXXXXXXX оскільки згідно з Рішенням цю заяву разом з іншими зазначеними в додатках І та ІІ, було вилучено з реєстру справ Суду та передано до Комітету міністрів Ради Європи без дослідження фактичних обставин, правових аспектів та без обґрунтування правової позиції, тобто без розгляду по суті.

Тому доводи заявника про те, що ЄСПЛ, приєднавши його заяву до справи «Бурмич та інші проти України», фактично погодився з усіма наведеними в цій заяві обставинами, є безпідставними.

При цьому заявлені в заяві вимоги про відшкодування ОСОБА_3 матеріальної та моральної шкоди, судових витрат, а також її представнику ОСОБА_4 матеріальної та моральної шкоди не були предметом розгляду в суді першої інстанції, а тому відповідно до положень частини четвертої статті 341 та частини другої статті 368 КАС України такі вимоги не можуть бути розглянуті Великою Палатою Верховного Суду.

З урахуванням викладеного Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що в задоволенні заяви представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 потрібно відмовити.