12 жовтня 2017 року Велика палата ЄСПЛ ухвалила рішення у справі «Бурмич та інші проти України» (заяви № XXXXXXX та ін.) (далі - Рішення).

У цій справі заявники скаржилися на невиконання або тривале невиконання рішень національних судів, ухвалених на їхню користь, і з цих підстав стверджували про порушення державою Україна їх прав, гарантованих статтями 6, 13 Конвенції, а також статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.

Розглядаючи вказану справу, ЄСПЛ відзначив, що порушені заявниками питання вже вирішувалися Судом у пілотному рішенні від 15 жовтня 2009 року у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (заява № XXXXXXXXX проте Україною не було забезпечено ефективного виконання цього рішення, що обумовило лише зростання кількості аналогічних заяв.

У зв'язку з цим ЄСПЛ дійшов висновку, що він фактично виконав функцію відповідно до статті 19 Конвенції. Відповідно ж до принципу субсидіарності, який лежить в основі положень Конвенції, питання, що розглядається в пілотному рішенні у справі Іванова, включаючи надання компенсації жертвам системного порушення Конвенції, знайденого в справі Іванова, є питанням виконання відповідно до статті 46 Конвенції.

Ця справа і всі аналогічні 12143 справи, які очікували розгляду в ЄСПЛ, а також будь-які аналогічні майбутні справи, які можуть бути подані до ЄСПЛ, є частиною процесу виконання пілотного рішення. Їх вирішення, включаючи індивідуальні компенсаційні заходи, має обов'язково охоплюватися загальними заходами з виконання, які повинна вжити держава-відповідач під наглядом Комітету міністрів (пункт 198 Рішення).

У пункті 219 Рішення ЄСПЛ дійшов висновку об'єднати в одному провадженні всі вказані справи зі справою «Бурмич та інші проти України». Усі 12143 заяви були приєднані до п'яти заяв у цій справі, про що зазначено в пункті 1 резолютивної частини Рішення.

Також ЄСПЛ зазначив, що продовження розгляду справ групи Іванова не найкращим чином відповідатиме цілям Конвенції. У цьому зв'язку він дійшов висновку, що подальший розгляд цієї справи не є виправданим у розумінні підпункту «с» пункту 1 статті 37 (пункт 202 Рішення).

З огляду на такі висновки ЄСПЛ за результатами розгляду справи «Бурмич та інші проти України» вирішив вилучити 12143 заяви, наведені в додатках І і ІІ до цього рішення, що стосуються однієї системної проблеми невиконання рішень національних судів в Україні, серед яких і заява ТОВ «АКП» № XXXXXXX з реєстру справ Суду відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 37 Конвенції та передати їх Комітету міністрів Ради Європи з метою їх розгляду в рамках вжиття заходів загального характеру для виконання зазначеного пілотного рішення у справі Іванова (пункт 4 резолютивної частини Рішення).

З огляду на те, що заяви у справі «Бурмич та інші проти України» передані до Комітету Міністрів Ради Європи для їх розгляду саме в системі заходів загального характеру з виконання пілотного рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України», то правові підстави для повторного розгляду справи судом, включаючи відновлення провадження у справі, відсутні, оскільки про потребу вжиття заходів індивідуального характеру щодо заявників у справі «Бурмич та інші проти України» у Рішенні не зазначається.

Наведені обставини вказують на те, що підстав для перегляду постанови Вищого господарського суду України від 22 березня 2011 року у справі № XXXXX у зв'язку з ухваленням ЄСПЛ рішення у справі «Бурмич проти України» немає.