Дата реєстрації в системі: 12.34.5678
Реквізити документа, правова позиція та коментар будуть доступні після авторизації.

Постанова ВП ВС «Щодо застосування положень ст. 49 ГПК України та права третьої особи на звернення з самостійними вимогами щодо предмета спору».

Правова позиція

Ухвала КГС ВС від 90.85.7651 у справі № 624/561/17 (№ у ЄДРСР 84880602) - підстави передачі справи на розгляд ВП ВС.

Якщо учасник (акціонер) господарського товариства обґрунтовує позовні вимоги щодо оспорення договору, укладеного товариством, порушенням останнім у ході статутної діяльності корпоративних прав такого учасника (акціонера), то цей спір відноситься до юрисдикції господарських судів.

Передбачене статтею 49 ГПК України право особи вступити у справу шляхом подання позову до однієї або декількох сторін не є абсолютним. Таке право можна реалізувати лише за умови дотримання вимог процесуального законодавства.

Позовна заява третьої особи відповідно до положень частини першої статті 49 ГПК України має містити самостійні вимоги саме на предмет спору у справі. При цьому як предмет спору слід розуміти матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем. Відтак вимога третьої особи, спрямована на будь-що поза предметом спору між позивачем та відповідачем, не може бути визнана вимогою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. Водночас така позовна вимога може бути заявлена у самостійному позові.

Інші джерела правової позиції

Позовні вимоги третьої особи, що знаходяться поза межами предмета первісного позову, оскільки виникли з інших правовідносин (зобов'язальних, а не корпоративних), не можуть бути розглянуті в одному провадженні спільно з первісним позовом.

Джерело: Дайджест судової практики Верховного Суду у справах, що виникають із корпоративних відносин 2018 рік - 15 липня 2019 року

Джерело: Дайджест ВП ВС з 06.06.2019 - 05.07.2019 (Верховний Суд)

Джерело: Дайджест ВП ВС за І півріччя 2019 року (Верховний Суд)

Право третьої особи на звернення з самостійними вимогами щодо предмета спору

Передбачене статтею 49 ГПК України право особи вступити у справу шляхом подання позову до однієї або декількох сторін не є абсолютним. Таке право можна реалізувати лише за умови дотримання вимог процесуального законодавства.

Позовна заява третьої особи відповідно до положень частини першої статті 49 ГПК України має містити самостійні вимоги саме на предмет спору у справі. При цьому як предмет спору слід розуміти матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем. Відтак вимога третьої особи, спрямована на будь-що поза предметом спору між позивачем та відповідачем, не може бути визнана вимогою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. Водночас така позовна вимога може бути заявлена у самостійному позові.

Джерело: Актуальні питання здійснення судового провадження під час розгляду справ у суді першої інстанції за практикою ВС. Позиції ВП ВС та ОП КГС ВС (суддя КГС ВС Дроботова Т.Б., Верховний Суд)

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 червня 2019 року

м. Київ

Справа № 816/636/79

Провадження № 37-43пе22

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Бакуліної С. В.,

суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Яновської О. Г.

розглянула в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 31 січня 2019 року (головуючий Лавриненко Л. В., судді Аленін О. Ю., Філінюк І. Г.) та ухвалу Господарського суду Одеської області від 3 грудня 2018 року (головуючий Лічман Л. В., судді Степанова Л. В., Цісельський О. В.) у справі № 468/971/16 про відмову у відкритті провадження за позовною заявою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - ОСОБА_1 (учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Морський клуб ТЦФ») до Товариства з обмеженою відповідальністю «Морський клуб ТЦФ», Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області та Прокуратури Одеської області про зобов`язання вчинити дії за позовом заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Морський клуб ТЦФ», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», про стягнення 0945552,58 грн, розірвання договору оренди нерухомого майна та зобов`язання повернути майно.

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У березні 2018 року заступник прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області (далі - Фонд) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Яхт-клуб «Одеса-2009» (правонаступник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Морський клуб ТЦФ») (далі - Товариство) про стягнення заборгованості з орендної плати та пені в розмірі 8227720,58 грн, розірвання договору оренди нерухомого майна та зобов`язання повернути майно.

1.2. Також у серпні 2018 року ОСОБА_1 як третя особа, що заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору у цій справі, звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства, Фонду та Прокуратури Одеської області про: встановлення нікчемності договору щодо внесення змін до договору оренди, укладеного в усній формі між Фондом та Товариством, на виконання якого 1 березня 2013 року Фонд і Товариство підписали акт приймання-передачі до договору про внесення змін до укладеного з Товариством договору оренди з підстав недотримання сторонами вимог закону про письмову форму та нотаріальне посвідчення договору; застосування до договору про внесення змін до договору оренди наслідків недійсності нікчемного правочину в порядку статті 1213 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Нажаль Ви вже вичерпали ліміт на перегляд контенту, тому повний текст документу буде доступний після авторизації.
^ Наверх