Дата реєстрації в системі: 08.08.2019 р.
Пунктом 2 частини першої статті 231 ГПК України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі.
Одночасно слід зазначити, що предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
У господарській справі № XXXXXXX предметом вимог за скаргою ПАТ «Вінницяобленерго» є оскарження дій державного виконавця щодо винесення постанови від 16 лютого 2016 року у виконавчому провадженні ВП№ XXXXXXX за результатом розгляду якої скаржник просив визнати зазначену постанову недійсною.
Як установлено судами попередніх інстанцій, 23 березня 2016 року Вінницьким окружним адміністративним судом прийнято постанову у справі № XXXXXXXXXXXX якою задоволено адміністративний позов ПАТ «Вінницяобленерго» до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України; визнано протиправною та скасовано постанову про стягнення виконавчого збору від 16 лютого 2016 року у виконавчому провадженні ВП № XXXXXXX Зазначена постанова адміністративного суду набрала законної сили 16 травня 2016 року.
У господарській справі № XXXXXXX ПАТ «Вінницяобленерго» звернулося зі скаргою про визнання неправомірними дій державного виконавця та визнання недійсною постанови про стягнення виконавчого збору від 16 лютого 2016 року у виконавчому провадженні ВП № XXXXXXX яку на час розгляду скарги Господарським судом Вінницької області вже визнано протиправною та скасовано.
Таким чином, на час розгляду Господарським судом Вінницької області скарги на дії державного виконавця в межах справи № XXXXXXX предмет оскарження за скаргою ПАТ «Вінницяобленерго» -постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору від 16 лютого 2016 року у виконавчому провадженні ВП № XXXXXX - припинив існувати.
Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що за наведених обставин підставою для закриття провадження з розгляду скарги ПАТ «Вінницяобленерго» на дії державного виконавця щодо винесення постанови від 16 лютого 2016 року у виконавчому провадженні ВП №3435861 є пункт 2 частини першої статті 231 ГПК України, а саме відсутність предмета спору.
Звертаємо увагу на пункт 7.15 постанови ОП КГС ВС від 30.08.2024 у справі № XXXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 121562076), яким визначено такі особливості правового висновку про застосування п. 2 ч. 1 статті 231 ГПК України, викладеного в цій постанові ВП ВС:
"зазначений висновок Великої Палати Верховного Суду <...> підлягає застосуванню у випадку, коли предмет спору припинив своє існування до ухвалення судом першої інстанції рішення у справі, і суд першої інстанції це не врахував, приймаючи судове рішення.
Відповідно Велика Палата Верховного Суду не висловлювала правову позицію про те, що закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України може бути здійснено, а судове рішення суду першої інстанції скаосвано, якщо предмет спору припинив існування після ухвалення судом першої інстанції рішення у справі".