Про наукову і науково-технічну діяльність

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2016, № X ст.25)

{Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ XXXXXXX від 25.12.2015, ВВР, 2016, № X ст.89
№ XXXXXXXX від 06.12.2016, ВВР, 2017, № X ст.25
№ XXXXXXXX від 05.09.2017, ВВР, 2017, № XXXXX ст.380
№ XXXXXXXX від 03.10.2017, ВВР, 2017, № XXXXX ст.383
№ XXXXXXXX від 18.01.2018, ВВР, 2018, № XX ст.68
№ XXXXXXXX від 25.04.2019, ВВР, 2019, № XX ст.81
Кодексом
№ XXXXXXXX від 18.10.2018, ВВР, 2019, № XX ст.74}

{Установити, що у 2016 році норми і положення цього Закону застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та бюджету Фонду соціального страхування України згідно із Законом № XXXXXXX від 25.12.2015}

{Установити, що у 2017 році норми і положення цього Закону застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів згідно із Законом № XXXXXXXX від 21.12.2016}

Цей Закон визначає правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку у сфері наукової і науково-технічної діяльності, створює умови для провадження наукової і науково-технічної діяльності, задоволення потреб суспільства і держави у технологічному розвитку шляхом взаємодії освіти, науки, бізнесу та влади.

Рівень розвитку науки і техніки є визначальним чинником прогресу суспільства, підвищення добробуту громадян, їх духовного та інтелектуального зростання. Цим зумовлена необхідність пріоритетної державної підтримки розвитку науки як джерела економічного зростання і невід’ємної складової національної культури та освіти, створення умов для реалізації інтелектуального потенціалу громадян у сфері наукової і науково-технічної діяльності, забезпечення використання досягнень вітчизняної та світової науки і техніки для задоволення соціальних, економічних, культурних та інших потреб.

Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Основні терміни та їх визначення

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

1) ад’юнкт - вчений, який проводить наукові дослідження у рамках підготовки в ад’юнктурі вищого військового навчального закладу (вищого навчального закладу із специфічними умовами навчання) для здобуття ступеня доктора філософії;

2) аспірант - вчений, який проводить фундаментальні та (або) прикладні наукові дослідження у рамках підготовки в аспірантурі у вищому навчальному закладі/науковій установі для здобуття ступеня доктора філософії;