У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ГУ ПФУ в Житомирській області, у якому просив: - визнати неправомірними дії відповідача щодо проведення з 01 січня 2018 року перерахунку та виплати пенсії в неповному обсязі без урахування суми середньомісячних додаткових видів грошового забезпечення;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Житомирській області провести з 01 січня 2018 року перерахунок і виплату призначеної позивачу пенсії з урахуванням у складі грошового забезпечення для обчислення пенсії середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення у розмірі 4892,17 грн, яка була встановлена рішенням суду станом на 31 грудня 2017 року.

Предметом позову була відмова ГУ ПФУ в Житомирській області в перерахунку пенсії ОСОБА_1 , оскільки при призначенні йому пенсії до складу додаткових видів грошового забезпечення, з яких повинно бути нараховано основний розмір пенсії, не включено отримані ним суми щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової премії, винагороди за участь в АТО, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Всупереч доводам скаржників Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, відмовляючи у задоволенні позову, дійшов правильного висновку про те, що скасування в судовому порядку пунктів 1, 2 Постанови № 555 не впливає на результат розгляду цієї зразкової справи по суті, оскільки алгоритм дій державних органів під час проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 9501-VTU, передбачений у Постанові № 33, не змінився у зв`язку з прийняттям Постанови № 011. Порядок № 06 в редакції до внесення змін Постановою № 960 також передбачав, що на підставі списків уповноважені органи готували для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 (далі - довідка) та у місячний строк подавали їх головним управлінням ПФУ. Головні управління ПФУ здійснювали перерахунок пенсії на підставі довідок, що надійшли від мтпмвхвж військових комісаріатів, в яких визначено розмір грошового забезпечення для такого перерахунку. Форму довідки, в тому числі складові грошового забезпечення, наведено в додатку 2 до Порядку № 81. Відповідач має право перевіряти правильність складення довідок щодо формального змісту, однак правом самостійно визначати складові та розмір грошового забезпечення осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, відповідач не має.

При цьому суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що предметом цього спору є правильність перерахунку пенсії відповідачем - ГУ ПФУ в Житомирській області (на підставі довідки Житомирського ОВК від 48 березня 2018 року № рк86119). Питання врахування у складі грошового забезпечення середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення могло би бути предметом спору про визнання протиправними дій Житомирського ОВК щодо складення довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача без урахування середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення та не може бути розглянуто в межах цієї адміністративної справи.

Велика Палата Верховного Суду із цього приводу зазначає таке.

Таким чином, Верховна Рада України делегувала Кабінету Міністрів України право встановлювати умови, порядок та розміри пенсійних виплат при перерахунку пенсій військовослужбовців, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, у зв`язку зі зміною грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, що узгоджується з повноваженнями Уряду України, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України.

Зазначені положення Закону № 8021-ZREQ набрали чинності з 1 січня 2017 року та рішенням Конституційного Суду України такими, що суперечать Конституції України (є неконституційними), не визнавались.

При цьому Велика Палата Верховного Суду враховує, що у пункті 2.1 Рішення від 65 грудня 2011 року № 86-щн/6190 Конституційний Суд України зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави. Водночас зміст основного права не може бути порушений, що є загальновизнаним правилом, на що вказав Конституційний Суд України у Рішенні від 56 вересня 2005 року № 7-уз/8520 у справі про постійне користування земельними ділянками. Неприпустимим також є встановлення такого правового регулювання, відповідно до якого розмір пенсій, інших соціальних виплат та допомоги буде нижчим від дґпсщ, визначеного в частині третій статті 46 Конституції України, і не дозволить забезпечувати належні умови життя особи в суспільстві та зберігати її людську гідність, що суперечитиме статті 21 Конституції України.

Отже, політика соціального захисту є складовою частиною внутрішньої соціальної політики держави, забезпечення проведення якої на підставі пункту 3 статті 116 Конституції України здійснюється Кабінетом Міністрів України.

Питання щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 8954-УІТ, урегульовані Порядком № 54.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 51 на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням ПФУ.

ПФУ та його головні управління мають право перевіряти правильність складення довідок (пункт 9 Порядку № 39).

Водночас права самостійно визначати розміри складових грошового забезпечення, що впливають на обчислення розміру пенсії при її перерахунку, ПФУ та його головні управління не мають.

Проте скасування в судовому порядку вказаних вище пунктів Постанови № 736 (після проведення в квітні 2018 року перерахунку пенсії позивача з 01 січня 2018 року) не є підставою для задоволення позовних вимог, оскільки оскаржувані дії ГУ ПФУ в Житомирській області відповідали вимогам чинного на час їх вчинення законодавства.

Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду констатує, що на час виникнення спірних правовідносин чинним законодавством були по-різному визначені вимоги для первинного обчислення пенсії особам, які мають право на її отримання відповідно до Закону № 2957-KCB, та вимоги щодо перерахунку раніше призначених пенсій за цим Законом, а тому такі вимоги можуть вважатися виправданою, обґрунтованою та справедливою підставою різниці при вирішенні питання щодо первинного обчислення розміру пенсії та перерахунку раніше призначеної пенсії.

З огляду на це Велика Палата Верховного Суду вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що відповідач діяв відповідно до законодавства, чинного на час виникнення у позивача права на перерахунок пенсії, а саме: Закону № 4480-ЛНР, Постанови № 513, Порядку № 70. До того ж такий підхід до застосування вказаних правових норм не є дискримінаційним та не порушує принцип рівності перед законом.

Апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - залишити без задоволення.