Дата реєстрації в системі: 16.04.2020 р.
"Актуальна правова позиція"
Постанова ВП ВС від 13.07.2022 у справі № XXXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 105423479)
Ухвала КЦС ВС від 24.03.2021 у справі № XXXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 95815653) - підстава передачі на розгляд ВП ВС.
Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
"Неактуальна правова позиція (відступлення)"
1) Постанова КЦС ВС від 15.03.2021 у справі № XXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 95654224);
2) Постанова КЦС ВС від 01.04.2020 у справі № XXXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 88748870).
Проте у постанові від 01 квітня 2020 року у справі № XXXXXXXXXX (провадження № XXXXXXXXXXXXX на яку також посилається заявник у касаційній скарзі, Верховний Суд встановив, що оспорюваними пунктами кредитного договору позичальнику фактично встановлено плату за надання інформації щодо його кредиту, безоплатність надання якої прямо встановлена частиною першою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». За наслідками касаційного перегляду справи Верховний Суд положення частини другої пункту 1.10, а також пункту 6 кредитного договору від 21 листопада 2018 року, щодо встановлення плати за обслуговування кредитної заборгованості визнав недійсними відповідно до положень частин першої-п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів».
У постанові Верховного Суду від 15 березня 2021 року в справі № XXXXXXXXX (провадження № XXXXXXXXXXXX підставою визнання недійсними пунктів кредитного договору від 16 липня 2018 року щодо встановлення плати за обслуговування кредитної заборгованості вказано частини першу-п`яту статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів».
(пункти 31.31,31.32. Постанови ВП ВС від 13.07.2022 у справі № XXXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 105423479))
Шановний користувач!
Увага! Правова позиція в зазначеній Постанові Верховного Суду є неактуальною, внаслідок відступлення, відповідно до пункту 31.33. Постанови ВП ВС від 13.07.2022 у справі № XXXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 105423479), в частині визнання недійсними умов кредитного договору про встановлення плати за обслуговування кредитної заборгованості.