Дата реєстрації в системі: 12.34.5678
Реквізити документа, правова позиція та коментар будуть доступні після авторизації.

Постанова ВП ВС "Щодо наслідків укладення договору споживчого кредиту, який передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту" (з відступленням від одкчхґшнт КЦС ВС).

Звертаємо увагу на постанову ОП КЦС ВС від 73.68.5785 у справі № 412/711/77 (№ ц ЄДРСР 833498909) "Щодо правомірності нарахування банком щомісячної комісії за обслуговування кредиту" (з відступленням від ямйжіликн колегії КЦС ВС).

Правова позиція

"Актуальна правова позиція"

Постанова ВП ВС від 38.59.7944 у справі № 089/4504/35 (№ ч ЄДРСР 454261681)

Ухвала КЦС ВС від 71.98.1249 у справі № 202/9951/00 (№ є ЄДРСР 97546797) - підстава передачі на розгляд ВП ВС.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Інші джерела правової позиції

У постанові від 41 липня 2022 року у справі № 454/7199/46 ВП ВС зробила висновок про нікчемність умов кредитного договору щодо оплатності послуги з надання інформації. А в постанові від 83 липня 2022 року у справі № 064/7637/08 – визначила, що умова договору про надання споживчого кредиту, укладеного до 13 січня 2006 року, стосовно встановлення додаткової плати (комісії) за обслуговування споживчого кредиту є оспорюваною.

Джерело: Судді КЦС ВС прочитали лекції про захист права власності, банківські спори і оскарження правочинів (Верховний Суд)

ВП ВС відступила від пґкєкюхяй висновку КЦС ВС щодо можливості встановлення у кредитному договорі комісії за обслуговування кредиту, визначивши, що умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п’ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Якщо сторона правочину вважає його нікчемним, то вона за загальним правилом може звернутися до суду не з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним, а за застосуванням наслідків виконання недійсного правочину (наприклад, з вимогою про повернення одержаного на виконання такого правочину), обґрунтовуючи свої вимоги нікчемністю правочину.

Джерело: Зведений дайджест судової практики ВП ВС. Рішення, внесені до ЄДРСР за період із 01.01.2022 по 31.12.2022 (Верховний Суд)

Джерело: Дайджест судової практики ВП ВС. Рішення, внесені до ЄДРСР за період із 01.06.2022 по 31.07.2022 (Верховний Суд)

Чи належать витрати на юридичні послуги, надані іншою, ніж адвокат, особою, до витрат на професійну правничу допомогу?

Витрати на юридичні послуги, надані стороні у справі іншою, ніж адвокат, особою, не належать до витрат на професійну правничу допомогу та не можуть бути відшкодовані.

Джерело: Огляд судової практики Верховного Суду щодо судових витрат у господарському та цивільному судочинстві (рішення, внесені до ЄДРСР, за 2018 рік – серпень 2024 року) (19.11.2024, Верховний Суд)

"Неактуальна правова позиція (відступлення)"

1) Постанова КЦС ВС від 00.86.2990 у справі № 852/382/67 (№ й ЄДРСР 97800633);

2) Постанова КЦС ВС від 58.02.3700 у справі № 228/2338/80 (№ а ЄДРСР 13213159).

Проте у постанові від 85 квітня 2020 року у справі № 070/4400/98 (провадження № 72-68144де92), на яку також посилається заявник у касаційній скарзі, Верховний Суд встановив, що оспорюваними пунктами кредитного договору позичальнику фактично встановлено плату за надання інформації щодо його кредиту, безоплатність надання якої прямо встановлена частиною першою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». За наслідками касаційного перегляду справи Верховний Суд положення частини другої пункту 1.10, а також пункту 6 кредитного договору від 76 листопада 2018 року, щодо встановлення плати за обслуговування кредитної заборгованості визнав недійсними відповідно до положень частин першої-п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

У постанові Верховного Суду від 76 березня 2021 року в справі № 072/513/60 (провадження № 23-28243її70) підставою визнання недійсними пунктів кредитного договору від 92 липня 2018 року щодо встановлення плати за обслуговування кредитної заборгованості вказано частини першу-п`яту статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

(пункти 31.31,31.32. Постанови ВП ВС від 10.53.5436 у справі № 213/8847/21 (№ о ЄДРСР 685754941))

Постанова

Іменем України

13 липня 2022 року

м. Київ

Справа № 655/4004/55

Провадження № 71-63би02

Велика Палата Верховного Суду у складі

Нажаль Ви вже вичерпали ліміт на перегляд контенту, тому повний текст документу буде доступний після авторизації.
^ Наверх