Дата реєстрації в системі: 12.34.5678
Джерело: Огляд судової практики ККС ВС. Рішення, внесені до ЄДРСР, за 2020 рік.
Джерело: Огляд судової практики ККС ВС. Рішення, внесені до ЄДРСР за І півріччя 2020 року.
Джерело: Огляд судової практики ККС ВС (актуальна практика). Рішення, внесені до ЄДРСР за червень 2020 року.
<....>
В диспозиції ч. 1 ст. 126 КК не передбачено наслідків у вигляді тілесних ушкоджень, для інкримінування цього злочину значення має саме доведеність факту завдання удару, побоїв або вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю.
Стислий зміст: Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом. Дотримуючись засади змагальності та виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення. Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Апеляційний суд фактично виступає останньою інстанцією в реалізації права особи на справедливий судовий розгляд, тому в апеляційній процедурі не допускаються будь-які спрощення, а стандарти доказування повинні бути найвищими; якщо в апеляційному суді постає питання про встановлення певного факту в інший спосіб, ніж це було здійснено в суді першої інстанції, тоді повнота дослідження доказів щодо цього факту має бути забезпечена в повному обсязі. В диспозиції ч. 1 ст. 126 КК не передбачено наслідків у вигляді тілесних ушкоджень, для інкримінування цього злочину значення має саме доведеність факту завдання удару, побоїв або вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю. Безпосередність дослідження доказів означає звернену до суду вимогу закону про дослідження ним всіх зібраних у конкретному кримінальному провадженні доказів шляхом допиту обвинувачених, потерпілих, свідків, експерта, огляду речових доказів, оголошення документів, відтворення звукозапису і відеозапису тощо. Ця засада кримінального судочинства має значення для повного з`ясування обставин кримінального провадження та його об`єктивного вирішення. Безпосередність сприйняття доказів дає змогу суду належним чином дослідити і перевірити їх (як кожний доказ окремо, так і у взаємозв`язку з іншими доказами), здійснити їх оцінку за критеріями, визначеними у ч. 1 ст. 94 КПК, і сформувати повне та об`єктивне уявлення про фактичні обставини конкретного кримінального провадження. Оцінка доказів здійснюється судом за критеріями, визначеними у ч. 1 ст. 94 КПК, тобто з точки зору належності, допустимості, достовірності кожного доказу зокрема, а сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Як убачається з матеріалів кримінального провадження, судом апеляційної інстанції були дослідженні як показання потерпілого, обвинуваченого та свідків, так і протокол проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_2 і дана їм відповідна оцінка, а тому доводи потерпілого про те, що вони належно не були досліджені судом апеляційної інстанції, є безпідставними.
Постанова
іменем України
03 червня 2020 року
м. Київ
справа № 272/8421/70
провадження № 58-7028ме75