Дата реєстрації в системі: 07.10.2020 р.
Реквізити документа будуть доступні після рєстрації облікового запису.
 (№ в ЄДРСР 91973219)
Пряме посилання на документ в системі «Прецедент»: https://precedent.ua/91973219
Постанова об'єднаної палати КГС ВС.
Правова позиція

До зобов’язань, виражених в іноземній валюті, застосування пені у вигляді подвійної облікової ставки НБУ можливе та не суперечить чинному законодавству України. Пеня в цьому разі має обчислюватись і стягуватись у національній валюті України – гривні.

Джерело: Дайджест судової практики ВС у справах, пов’язаних із виконанням кредитних зобов’язань. Рішення, внесені до ЄДРСР за січень 2018 – лютий 2021 року (Верховний Суд)

У разі зазначення у судовому рішенні про стягнення коштів в іноземній валюті з визначенням еквівалента такої суми у гривнях стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривнях.

У разі пред’явлення до позичальника...

Повний правова позиція буде доступний після рєстрації облікового запису.

Стислий зміст: Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитною лінією та доводів відповідача у касаційній скарзі, що стосуються висновків судів попередніх інстанцій по цій позовній вимозі. У разі, якщо обов`язок боржника буде відсутній у зв`язку з його добровільним виконанням, суд за зверненням боржника може визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню і у такому випадку виключаються підстави для подвійного стягнення відповідних сум заборгованості. Відповідно до положень статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином. Отже Банк у спірних правовідносинах вправі отримати належну йому суму коштів, а наявність судового рішення сама по собі не призводить до відновлення права, а лише спрямована на його захист, який має бути реалізований шляхом виконання такого рішення суду. Суд касаційної інстанції не бере до уваги посилання скаржника на те, що усі його зобов`язання перед Банком за кредитним договором є забезпеченими заставою майна третіх осіб, у зв`язку з чим він не має заборгованості по кредиту перед Банком, оскільки як правильно зазначив суд апеляційної інстанції сама лише наявність забезпечувальних правочинів, на що посилається скаржник, так само як і наявність судового рішення, яке не було виконане, не підтверджує обставини виконання зобов`язання з повернення кредиту та не є підставою вважати зобов`язання виконаним, а питання вибору способу задоволення вимог належить безпосередньо кредитору. Ці посилання скаржника також зводяться до встановлення обставин справи, оцінки доказів, наявних в матеріалах справи, що не є компетенцією суду касаційної інстанції. У разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов`язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику. Тому як укладення правочинів, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству. Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті. При цьому з огляду на положення частини першої статті 1046 Цивільного кодексу України, а також частини першої статті 1049 Цивільного кодексу України належним виконанням зобов`язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України. Щодо позовних вимог про стягнення відсотків за користування кредитною лінією та доводів відповідача у касаційній скарзі, що стосуються висновків судів попередніх інстанцій по цій позовній вимозі. При цьому згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у пункті 53 постанови від 28.03.2018 у справі № XXXXXXXXXX з подібними правовідносинами, щодо застосування абзацу 2 частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, положення зазначеної норми про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін можуть бути застосовані лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Об`єднана палата Касаційного господарського суду зазначає, що пред`явлення кредитором вимоги про дострокове виконання зобов`язань за кредитним договором фактично змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення кредитора з такою достроковою вимогою до позичальника в порядку частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України вважається, що строк виконання кредитного договору в повному обсязі є таким, що настав. При цьому у разі пред`явлення до позичальника вимоги в порядку частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України право кредитора нараховувати передбачені кредитним договором відсотки за користування кредитом припиняється, а кредитор втрачає право нараховувати відсотки після настання терміну повернення, який зазначений ним у відповідному повідомленні/претензії на адресу боржника, оскільки такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови виконання основного зобов`язання з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, змінив порядок і строк його виконання, припинив подальше кредитування позичальника, змінив строк дії кредитної лінії та термін повернення кредиту. Отже цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно. Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за частиною другою статті 625 Цивільного...

Повний стислий зміст буде доступний після рєстрації облікового запису.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2020 року

м. Київ
Нажаль Ви вже вичерпали ліміт на перегляд контенту, тому повний текст документу буде доступний після рєстрації облікового запису.
^ Наверх