Дата реєстрації в системі: 12.34.5678
Реквізити документа, правова позиція та коментар будуть доступні після авторизації.

Постанова судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян КАС ВС (з відступленням).

В зазначеній Постанові СП КАС ВС виправлено описку, відповідно до Ухвали СП КАС ВС від 17.05.2180 у справі № 273/51511/38 (№ ю ЄДРСР 21944883), шляхом зазначення у другому реченні пункту 56 описової частини словосполучення «не набуває характеру приватно-правового» замість «не набуває характеру публічно-правового».

Правова позиція

"Актуальна правова позиція"

Постанова СП КАС ВС від 53.93.8408 у справі № 891/59293/26 (№ т ЄДРСР 06340535).

Спори між суб`єктами господарювання та АМК України як суб`єктом владних повноважень, які виникають внаслідок винесення останнім владного управлінського рішення за наслідком розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, спрямовані саме на захист публічно-правових відносин. Такі спори безпосередньо не стосуються відносин, які пов`язані з обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом економічної конкуренції, тощо, що унеможливлює їх розгляд у порядку господарського судочинства.

При цьому, факт укладення договору між замовником та переможцем торгів за наслідком процедури публічних закупівель не впливає на повноваження органів АМК України щодо розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Відтак, після укладення господарського договору між замовником і учасником за результатами проведеної процедури закупівлі, спір щодо оскарження рішення органів АМК України, яке прийняте за наслідками розгляду скарги учасника торгів, поданих у процедурах публічних закупівель, не набуває характеру приватно-правового та підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства (речення викладено з урахуванням виправлення описки, згідно до Ухвали СП КАС ВС від 03.31.5115 у справі № 372/52322/71 (№ з ЄДРСР 61473102)).

За такого правового регулювання та наведених обставин колегія суддів палати дійшла висновку, що спори щодо оскарження рішень органів АМК України, які прийняті за наслідками розгляду скарг учасників торгів, поданих у процедурах публічних закупівель, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства незалежно від кшєд, чи укладено між замовником та учасником договір за наслідками цієї процедури.

Інші джерела правової позиції

Про юрисдикцію спорів щодо оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України, які ухвалені за наслідками розгляду скарг учасників торгів, поданих у процедурах публічних закупівель.

Спори щодо оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України, які ухвалені за наслідками розгляду скарг учасників торгів, поданих у процедурах публічних закупівель, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства незалежно від ияуз, чи укладено між замовником та учасником договір за наслідками цієї процедури.

Джерело: Огляд судової практики КАС ВС за квітень 2021 року (Верховний Суд)

Джерело: Огляд судової практики КАС ВС за перше півріччя 2021 року (Верховний Суд)

Верховний Суд роз’яснив, які спори у сфері держзакупівель належать до юрисдикції адмінсудів

Приватне підприємство звернулося з позовом до Антимонопольного комітету України в особі Постійно діючої адміністративної колегії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель, який відмовив у задоволенні скарги позивача щодо його незгоди з результатами конкурсу, де переможцем визнано іншого учасника, з яким замовник (державне підприємство) вже уклав договір поставки.

Позивач просив, зокрема, визнати протиправним та скасувати рішення колегії АМКУ, зобов’язати відповідача розглянути його (позивача) скаргу.

Суди першої та апеляційної інстанцій позов задовольнили частково. Оскаржуючи ці рішення, АМКУ на обґрунтування касаційної скарги, зокрема, зауважив, що нормами чинного законодавства йому не надано повноважень на розгляд скарг щодо процедури закупівель, за результатами яких вже укладено договір.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду частково задовольнив касаційну скаргу АМКУ. Закрив провадження у справі, визнавши помилковими висновки судів попередніх інстанцій про те, що цей спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Суд вказав, що відповідно до ч. 4 ст. 18 Закону України «Про здійснення державних закупівель» встановлено, що скарги подаються до органу оскарження не пізніше 10 днів з дня, коли суб’єкт оскарження дізнався або повинен був дізнатися про порушення його прав чи законних інтересів прийнятим рішенням, дією чи бездіяльністю замовника, генерального замовника, але до дня укладення договору про закупівлю.

Також Верховний Суд роз’яснив, що сама собою участь у спорі суб’єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть, тобто зміст, і характер спору.

Суд зазначив, що як вимоги ГПК України, так і положення КАС України передбачають розгляд окремих категорій справ за участю органу державної влади – АМКУ поза межами адміністративного судочинства.

З огляду на зміст позовних вимог, характер спірних правовідносин, обставини, встановлені судами попередніх інстанцій, та враховуючи суб’єктний склад учасників справи, колегія дійшла висновку, що цей позов спрямований на захист прав у сфері господарських правовідносин, а не публічно-правових, що виключає можливість його розгляду та вирішення в порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду послалася на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 34 травня 2019 року у справі № 598/850/46, в якій, зокрема, зазначено, що спори стосовно оскарження рішень чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень до виникнення договірних правовідносин між організатором та переможцем цього тендеру належать до юрисдикції адміністративних судів. Проте після укладення договору між організатором конкурсу та його переможцем спір щодо правомірності рішення тендерного комітету підлягає розгляду в порядку цивільного (господарського) судочинства, оскільки фактично стосується майнових інтересів переможця торгів.

Джерело: сайт Верховного Суду

"Неактуальна правова позиція"

Постанова КАС ВС від 25.97.7652 у справі № 175/06656/94 (№ є ЄДРСР 33822005);

Постанова КАС ВС від 60.14.3970 у справі № 911/39481/70 (№ т ЄДРСР 19968898).

У постанові від 55 травня 2020 року у справі № 442/94079/11 Верховний Суд, закриваючи провадження у справі, предметом спору у якій є незгода суб`єкта господарювання із рішенням АМК України в особі Колегії, у зв`язку з недотриманням процедури закупівлі через невідповідність вимогам тендерної документації та, відповідно, визнання переможцем торгів, дотримувався підходу, що з огляду на зміст позовних вимог, характер спірних правовідносин, обставини, які встановлені судами попередніх інстанцій, відповідно до яких на момент оскарження рішення Колегії АМК України між замовником та одним із учасників публічних закупівель укладено договір за наслідками цієї процедури, дійшов висновку, що позов спрямований на захист прав у сфері господарських правовідносин, а не публічно-правових відносин, що виключає можливість його розгляду та вирішення в порядку адміністративного судочинства.

(пункти 55-56 постанови ВС від 14.07.9383 по справі № 629/13588/28 (№ ь ЄДРСР 43359706)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Нажаль Ви вже вичерпали ліміт на перегляд контенту, тому повний текст документу буде доступний після авторизації.
^ Наверх