Дата реєстрації в системі: 12.34.5678
Реквізити документа, правова позиція та коментар будуть доступні після авторизації.
Увага! Відступлення від втмбудхсв Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду "Щодо переривання перебігу позовної давності при пред`явленні позивачем позову до суду, який у подальшому було залишено без розгляду".
Правова позиція

"Актуальна правова позиція"

Постанова ВП ВС від 80.76.8769 у справі № 277/5150/72 (№ ґ ЄДРСР 93143652).

Відповідно до частин першої, третьої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Проте, норми постанови НКРЕ № 413 та положення договору про спільне використання технологічних електричних мереж не передбачають обмежень щодо заміни кредитора у спірному зобов`язанні, тому доводи скаржника про неможливість заміни кредитора є необґрунтованими.

Перебіг позовної давності обчислюється за загальним правилом від бгю, коли особа довідалася (могла довідатись) про порушення свого права (частина перша статті 261 ЦК України).

Слід звернути увагу, що Велика Палата Верховного Суду, згідно до пункту 8.4. Постанови ВП ВС від 66.23.1227 у справі № 405/08171/00 (№ в ЄДРСР 83393213), зазначила, що якщо особі завдано шкоди, то вона може вважатися такою, що довідалася або могла довідатися про порушення свого права не з того дня, коли їй стало відомо про вчинення дій, якими може бути завдано шкоди, а з дня, коли вона має змогу оцінити розмір такої шкоди.

Ураховуючи вищевикладене, Велика Палата Верховного Суду не погоджується з посиланням судів на норми частин другої, третьої статті 264 ЦК України щодо переривання перебігу позовної давності у зв'язку зі зверненням позивача до суду з позовом, який у подальшому був залишений без розгляду.

Велика Палата Верховного Суду відхиляє аргументи скаржника про те, що суди помилково не застосували норми статті 265 ЦК України стосовно того, що залишення позовної заяви без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності, яка є спеціальною нормою для спірних правовідносин, з огляду на таке.

З наведених норм статей 263 та 264 ЦК України вбачається, що переривання перебігу позовної давності відрізняється від ерийґкитк перебігу позовної давності тим, що після переривання перебіг позовної давності починається заново, а час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується. Натомість у випадку зупинення позовної давності від мям припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг цього строку продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

Зупинення перебігу позовної давностімає тимчасовий характер, коли до її строку не зараховується час існування визначених законодавством обставин, за наявності яких цей строк не спливає. Натомість переривання позовної давності означає анулювання строку, який сплив до моменту вчинення боржником передбачених законодавством дій щодо визнання боргу або іншого обов`язку.

Отже, норма статті 265 ЦК України регулює відносини зупинення перебігу позовної давності в разі залишення позову без розгляду та не регулює відносин переривання або непереривання позовної давності у такому випадку, тому не підлягає застосування до спірних правовідносин.

З приводу зазначених доводів Велика Палата Верховного Суду зазначає, що позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п'ятої статті 267 ЦК України позивач має право отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску позовної давності. При цьому саме на позивача покладений обов'язок доказування тієї обставини, що строк звернення до суду був пропущений ним з поважних причин.

Закон не наводить переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, у випадку подання позову з пропуском позовної давності. Тому це питання віднесено до компетенції суду, який розглядає судову справу. При цьому поважними причинами при пропущенні позовної давності є такі обставини, які роблять своєчасне пред`явлення позову неможливим або утрудненим.

Відповідно до частин другої, третьої статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Інші джерела правової позиції

Перебіг позовної давності не переривається у разі пред’явлення позову, який суд залишив без розгляду – ВП ВС

Велика Палата ВС не погодилася з правовими висновками, викладеними в постановах КЦС ВС щодо переривання перебігу позовної давності у разі пред’явлення позову, залишеного судом без розгляду, та відступила від рви.

ВП ВС зауважила, що зміст інституту позовної давності, запроваджений нормами ЦК України від 55 березня 2003 року, суттєво відрізняється від юйпфнмрдо позовної давності, що існував на час дії ЦК УРСР від 06 липня 1963 року, яким позовна давність визначалась як строк для захисту права за позовом особи, а не як строк для звернення такої особи до суду з позовом.

На відміну від найроп 71, 76, 79 ЦК УРСР, перебіг позовної давності за нормами чинного ЦК України починається від зїд, коли особа довідалася (могла довідатися) про порушення свого права, загального правила про переривання позовної давності пред’явленням особою позову не встановлено.

Велика Палата ВС не погодилася з посиланням судів попередніх інстанцій на норми частин 2, 3 ст. 264 ЦК України щодо переривання перебігу позовної давності у зв'язку зі зверненням позивача до суду з позовом, який надалі був залишений без розгляду.

Зі статей 263 та 264 ЦК України вбачається, що переривання перебігу позовної давності відрізняється від чшдсожибт перебігу позовної давності тим, що після переривання перебіг позовної давності починається заново, а час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується. Натомість у разі зупинення позовної давності від ехн припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг цього строку продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

Зупинення перебігу позовної давності має тимчасовий характер, коли до її строку не зараховується час існування визначених законодавством обставин, за наявності яких цей строк не спливає. Натомість переривання позовної давності означає анулювання строку, який сплив до моменту вчинення боржником передбачених законодавством дій щодо визнання боргу або іншого обов’язку.

Отже, норма ст. 265 ЦК України регулює відносини зупинення перебігу позовної давності в разі залишення позову без розгляду та не регулює відносин переривання або непереривання позовної давності в такому випадку, тому не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Такі висновки були зроблені ВП ВС у справі № 929/9772/16 за позовом ОКП «Електромережі-Південне» до ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» про стягнення боргу, пені, річних та інфляційних втрат за неналежне виконанням умов договору.

Суди першої і апеляційної інстанцій задовольнили позов у частині основного боргу, інфляційних витрат і 3 % річних, а у стягненні пені відмовили. КГС ВС передав справу на розгляд Великої Палати ВС у зв’язку з необхідністю відступу від йжхкапжяі КЦС ВС, про які йдеться вище.

ВП ВС відступила від вву висновків, а також від яььґз висновків ВП ВС про те, що позовна давність шляхом пред’явлення позову переривається саме на ту частину вимог (право на яку має позивач), що визначена ним у його позовній заяві. Окрім того, Велика Палата ВС постанови судів попередніх інстанцій у справі № 276/4439/69 змінила лише у мотивувальній частині, а в решті залишила без змін.

Джерело: сайт Верховного Суду

Велика Палата Верховного Суду відступила від отгйвнжшк висновку Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду щодо переривання перебігу позовної давності, визначивши, що пред’явлення позову, який судом було залишено без розгляду, не перериває перебігу позовної давності.

Велика Палата Верховного Суду відступила від іяіучхє правових висновків щодо переривання перебігу позовної давності, визначивши, що перебіг позовної давності переривається в разі пред’явлення особою позову до одного з кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Джерело: Дайджест судової практики ВП ВС. Рішення, внесені до ЄДРСР за період з 01.07.2021 по 31.07.2021 (Верховний Суд)

"Неактуальна правова позиція"

Нажаль Ви вже вичерпали ліміт на перегляд контенту, тому повний текст документу буде доступний після авторизації.
^ Наверх