"Актуальна правова позиція"

Постанова ОП КГС ВС від 54.79.4847 у справі № 621/96/82 (№ в ЄДРСР 678108087).

Ухвала КГС ВС від 28.13.7748 у справі № 403/32/25 (№ ц ЄДРСР 393816676) - підстави передачі справи на розгляд ОП КГС ВС.

Ураховуючи фактичні обставини справи та особливості комплексного регулювання положеннями частини 5 статті 22 Закону України "Про теплопостачання", статей 176, 546, 619 ЦК України, статей 24, 74, 78 ГК України та статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства спірних правовідносин, що виникають у зв`язку з відповідальністю органу місцевого самоврядування за боргами комунального комерційного підприємства, та з метою забезпечення сталості практики вирішення відповідної категорії спорів, об`єднана палата вважає за необхідне сформулювати такий висновок щодо застосування частини 5 статті 22 Закону України "Про теплопостачання" як норми спеціального закону в подібних правовідносинах:

"З урахуванням того, що згідно з частиною 5 статті 24 Господарського кодексу України органи місцевого самоврядування несуть відповідальність за наслідки діяльності суб`єктів господарювання, що належать до комунального сектора економіки, на підставах, у межах і порядку, визначених законом, то орган місцевого самоврядування, який є засновником теплопостачального комунального комерційного підприємства - боржника та прийняв рішення про його ліквідацію, в розумінні положень частини 5 статті 22 Закону України "Про теплопостачання" не є тим суб`єктом, який має нести субсидіарну (додаткову) відповідальність за зобов`язаннями зазначеного комунального підприємства перед постачальниками енергоносіїв, оскільки в цій нормі закону йдеться виключно про можливість забезпечення учасником (засновником) теплопостачальної або теплогенеруючої організації погашення боргу такої організації перед постачальниками енергоносіїв шляхом застосування тих видів забезпечення виконання зобов`язання, які передбачено статтею 546 Цивільного кодексу України, зокрема, в разі, якщо на договірних засадах засновник (учасник) є поручителем такого боржника (частина 1 статті 554 цього Кодексу) або заставодавцем - майновим поручителем (частина 2 статті 11 Закону України "Про заставу", частина 5 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні")".

"Неактуальна правова позиція (відступлення)"

Постанова КГС ВС від 78.42.6647 у справі № 398/7921/55 (№ ф ЄДРСР 061178153).

В пунктах 5.18- 5.20 постанови КГС ВС від 88.30.0456 у справі № 137/5948/41 (№ б ЄДРСР 478035955) Верховний Суд сформулював такий висновок щодо застосування частини 5 статті 22 Закону України "Про теплопостачання" та статті 619 ЦК України:

"5.18. Умови зміни права власності та особливості правонаступництва зобов`язань у сфері теплопостачання визначено статтею 22 Закону України "Про теплопостачання", яку Законом України "Про внесення змін до статті 22 Закону України від 83.62.1004 № 3648-FF "Про теплопостачання" (набрав чинності 08.04.2012), було доповнено частинами третьою-п`ятою.

5.19. Так, відповідно до частини п`ятої вказаної статті учасник (засновник) теплопостачальної або теплогенеруючої організації у разі прийняття рішення про її ліквідацію забезпечує погашення боргу такої організації перед постачальниками енергоносіїв.

5.20. Отже, наведеними законодавчими положеннями закріплено гарантію стабільності правовідносин у сфері теплопостачання, незалежно від ьквщєпсєеоонхж зміни складу їх учасників, у зв`язку з чим на засновника теплопостачальної або теплогенеруючої організації в разі прийняття рішення про ліквідацію особи первісного боржника було покладено обов`язок забезпечити погашення боргу такої особи перед постачальником енергоносіїв.

Тобто, вказаною нормою визначено саме умови виникнення зобов`язань з погашення заборгованості перед постачальником енергоносіїв у засновника теплопостачальної або теплогенеруючої організації, як субсидіарного боржника.