22 вересня 2022 року ЄСПЛ ухвалив остаточне рішення у справі «Генеральний будівельний менеджмент проти України» за заявою № XXXXXXXX в якому постановив, що було порушено пункт 1 статті 6 Конвенції у зв`язку зі скасуванням остаточного рішення від 20 грудня 2005 року.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 321 ГПК України заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами може бути подано з підстави, передбаченої пунктом 2 частини третьої статті 320 цього Кодексу, - особою, стосовно якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, не пізніше тридцяти днів з дня, коли така особа дізналася або могла дізнатися про набуття цим рішенням статусу остаточного.

У пунктах 29 - 31 рішення у справі «Генеральний будівельний менеджмент проти України» ЄСПЛ дійшов висновку про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції внаслідок скасування постановою Вищого господарського суду України від 23 жовтня 2008 року остаточного рішення Господарського суду Одеської області від 20 грудня 2005 року через три роки після набрання ним законної сили за касаційною скаргою заявника, який оскаржував лише постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23 червня 2008 року.

Отже, відповідно до рішення ЄСПЛ порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи № XXXXXXXXXXXXXXXXX відбулося внаслідок прийняття Вищим господарським судом України постанови від 23 жовтня 2008 року, якою було скасовано рішення Господарського суду Одеської області від 20 грудня 2005 року.

Зважаючи на викладене,ухвала Верховного Суду України від 15 січня 2009 року, рішення Господарського суду Одеської області від 15 червня 2009 року, постанова Одеського апеляційного господарського суду від 25 серпня 2009 року, постанова Вищого господарського суду України від 17 грудня 2009 року та ухвала Верховного Суду України від 11 березня 2010 року, які також просить переглянути заявник за виключними обставинами, не підлягають перегляду Великою Палатою Верховного Суду.

Водночас відповідно до пункту 2 частини другої статті 321 ГПК України, з урахуванням приписів частини першої цієї статті, заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами може бути подана з підстав, визначених частиною третьою статті 320 цього Кодексу, - не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили. Згідно з частиною третьою статті 321 ГПК України строки, визначені в частині другій цієї статті, не можуть бути поновлені.

З наведених норм права вбачається, що преклюзивний строк, протягом якого може бути подана заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні цієї справи судом, становить десять років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили. Цей строк не може бути поновлений.

Постанова Вищого господарського суду України у справі № XXXXXXXXXXXXXXXXXX якою були порушені міжнародні зобов`язання України, прийнята 23 жовтня 2008 року. Заявник звернувся до Великої Палати Верховного Суду із заявою про перегляд ухвалених у справі № XXXXXXXXXXXXXXXXX судових рішень за виключними обставинами 03 грудня 2022 року, тобто після спливу десятирічного строку, встановленого пунктом 2 частини другої статті 321 ГПК України.

Норми пункту 2 частини другої, частини третьої статті 321 ГПК України, які встановлюють строки перегляду судового рішення за виключними обставинами, як додаткового заходу індивідуального характеру, спрямованого на відновлення порушених прав заявника, мають на меті не обмеження у правах особи, щодо якої ухвалено рішення ЄСПЛ, а дотримання принципу res judicata (принципу остаточності судового рішення, що набрало законної сили), оскільки повторний розгляд справи через тривалий проміжок часу може спричинити нові порушення, ніж ті, що були встановлені ЄПСЛ.