Дата реєстрації в системі: 04.02.2023 р.
"Актуальна правова позиція"
Постанова СП КАС ВС від 31.01.2023 у справі № XXXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 108724469).
Ухвала КАС ВС від 27.09.2022 у справі № XXXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 106545429) - підстави передачі справи на розгляд СП КАС ВС.
Положення статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» у сукупності з положеннями Порядку № XX у контексті виникнення спірних правовідносин у цій справі необхідно розуміти так:
- обов`язковість виконання вимог генерального плану населеного пункту, у складі якого виконано історико-містобудівний план із визначенням меж історичного ареалу цього населеного пункту, а отже і виконання цієї частини генерального плану, виникає у момент його затвердження;
- незатвердження науково-проектної документації з визначення меж історичного ареалу відповідно до статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» не зумовлює автоматично нечинності Генерального плану або його скасування, не нівелює вимоги законодавства стосовно обов`язковості цього документа і врахування його вимог під час провадження містобудівної діяльності;
- незатвердження науково-проектної документації із визначенням меж історичного ареалу відповідно до статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» не можуть скасовувати закріпленого на нормативному рівні правового статусу відповідної території як об`єкта культурної спадщини, виводити її з під державної охорони (охорони законом) й порушувати баланс інтересів, досягнутий при затвердженні Генерального плану міста Києва, який розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, є чинним і обов`язковим до виконання, надавати необґрунтовану перевагу приватним інтересам над громадським інтересом територіальної громади міста Києва до культурної спадщини відповідно до її значення для суспільства, який визнається Україною згідно з домовленостями Сторін, досягнутими у Рамковій конвенції Ради Європи про значення культурної спадщини для суспільства;
- оскільки на час виникнення спірних правовідносин і прийняття рішення у справі Генеральний план міста Києва та проект планування його приміської зони на період до 2020 року, у якому наявний історико-архітектурний опорний план (науково-проектна документація) з інформацію про зони охорони і межі історичного ареалу, є діючим, ніким не скасованим, а також враховуючи, що станом на час прийняття Генерального плану міста Києва, Порядок визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, який визначає процедуру розробки та затвердження зон охорони і меж історичного ареалу, не набув чинності, визначені у Генеральному плані міста Києва зони охорони і межі історичного ареалу м. Києва слід визнавати затвердженими й такі повинні враховуватись суб`єктами господарювання під час здійснення містобудівної діяльності;
- відповідно до імперативних вимог пункту 17 частини другої статті 5 Закону України «Про охорону культурної спадщини» будівельні та будь-які інші роботи в межах історичного ареалу населеного пункту не можуть здійснюватися без отримання дозволу від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.
"Неактуальна правова позиція (відступлення)"
1) Постанова КАС ВС від 03.04.2020 у справі № XXXXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 88575563);
Звертаємо увагу:
1) на постанову СП КАС ВС від 12.12.2023 у справі № XXXXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 115665750) "Щодо вирішення спорів, що стосуються встановлення правового режиму історичного ареалу м. Львова, в аспекті застосування статті 32 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», статті 32 ЗУ «Про охорону культурної спадщини» та п. 12 Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, затвердженого постановою КМУ від 13.03.2002 № XXX (з відступленням від висновків колегії суддів КАС ВС).