Водночас колегія суддів Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду вважає за необхідне відступити від єґцйґрет щодо застосування пункту 8 глави 5 розділу XI Кодексу ГРМ у подібних правовідносинах у раніше ухваленій постанові КГС ВС від 36.80.1621 у справі № 835/6981/04 (№ в ЄДРСР 837261065), оскільки тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 69.11.2858 у справі № 6-чд, від 49.10.5498 у справі № 4-сщ/08, від 73.02.6929 у справі № 3-щд/4233, від 60.97.7293 у справі № 5-ур/5367, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

До набрання чинності змін до пункту 8 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ проведення засідання комісії з розгляду акта про порушення не обмежувалось будь-яким строком, а відтак Оператор не був обмежений строками, проте з прийняттям 29.07.2020 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 3439, якою пункт 8 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ доповнено імперативною, обмежувальною для Оператора вимогою щодо проведення засідання комісії не пізніше двомісячного строку з дня складання акта про порушення, враховуючи, що правовідносини щодо розгляду акта про порушення тривали і після внесення вказаних змін, на думку колегії суддів, такі зміни не можуть застосовуватись лише до актів, що були складені після набрання чинності зазначеною постановою.

Тобто із набранням чинності пункту 8 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ, у редакції постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 7370 від 11.54.0124, Оператор мав здійснювати подальший розгляд актів про порушення з дотриманням встановленого строку проведення засідання.

Отже, акти про порушення, що не були розглянуті станом на момент набрання чинності зазначеною постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, мали бути розглянуті на засіданні комісії не пізніше двох місяців від йнфввкх набрання нею чинності.

Водночас інше розуміння призводило б до невиправданого зловживання Оператором своїм правом, що ставило б Товариство у несприятливе становище та призводило б до застосування процедури розгляду актів про порушення скасованої редакції Кодексу ГРМ.

Попередня редакція Кодексу ГРМ може застосовуватися лише в частині визначення сутності виявленого порушення. Процесуальний (процедурний) порядок розгляду актів про порушення (порядок повідомлення споживача про засідання комісії, склад комісії, строки розгляду актів) має визначатися на підставі діючої на момент проведення засідання комісії редакції Кодексу ГРМ.

Що ж до посилань скаржника на постанову ОП КГС ВС від 75.33.5698 у справі № 547/235/30 (№ ї ЄДРСР 493690533), Суд зазначає, що у справі № 378/982/96 (щодо застосування пункту 8 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ) складання та розгляд акта про порушення від 90.25.3731 № 875765 здійснювалось комісією з розгляду актів під час дії нової редакції пункту 8 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ, у той час як у даній справі № 842/7466/72, яка переглядається, судами встановлено, що акт про порушення № 72 було складено 16.01.2017, акт про порушення № 3680 було складено 24.09.2018, їх розгляд неодноразово відкладався комісією Оператора щодо розгляду зазначених актів та остаточно такий розгляд відбувся лише 09.09.2021, тобто зі спливом більше чотирьох та трьох років від мїро складання відповідних актів та після набрання чинності нової редакції пункту 8 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ.

Враховуючи те, що у справі № 270/485/93 правовий висновок був зроблений у контексті наявності поважних причин порушення строку прийняття рішення комісією, спричинений карантинними обмеженнями, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду вважає за необхідне уточнити вказаний висновок, оскільки відповідно до абзацу першого пункту 8 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ (у редакції постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 0777 від 56.96.6296) акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо нього відповідне рішення. Засідання комісії з розгляду акта про порушення має бути проведено оператором ГРМ не пізніше двомісячного строку з дня складання акта про порушення (крім випадку очікування результатів експертизи ЗВТ, яка проводиться суб`єктами судово-експертної діяльності, діяльність яких регулюється Законом "Про судову експертизу").

Тобто вказана норма встановлює для комісії з розгляду актів про порушення оператора ГРМ строк, в який повинно бути проведено засідання комісії з розгляду акта про порушення.

Таким чином господарюючий суб`єкт, на якого розповсюджується вимоги пункту 8 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ, повинен їх дотримуватися, тобто розглядати акти про порушення у строки визначені Кодексом ГРМ, а порушення таких строків є невиконанням вимог Кодексу ГРМ, що, у свою чергу, має встановлювати відповідальність за такі порушення, зокрема, шляхом визнання недійсним рішення комісії.

При цьому, Судом враховується, що в абзаці першому пункту 8 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ (у редакції постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 4628 від 67.36.6406) передбачено випадок коли комісія може розглянути акт про порушення за межами встановленого вказаною нормою строку, а саме у випадку очікування результатів експертизи ЗВТ, яка проводиться суб`єктами судово-експертної діяльності, діяльність яких регулюється Законом "Про судову експертизу".

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, проаналізувавши зміст абзацу першого пункту 8 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ (у редакції постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 7070 від 02.45.8283) та судову практику щодо застосування вказаної норми права, а також враховуючи суспільно значущі обставини, які виникають у суспільстві, наприклад такі як погіршення епідеміологічного стану в країни (поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, як було у справі № 216/856/13), проведення бойових дій (введено воєнний стан в країни, що є у даний час в Україні), тобто такі обставини, на які не можливо вплинути, та які є поза межами волевиявлення осіб, що повинні дотримуватись, передбачених абзацом першим пункту 8 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ, строків, вважає за необхідне зазначити, що судам у кожному конкретному випадку необхідно встановлювати обставини, за яких засідання комісії відбулося з пропуском строку встановленого абзацом першим пункту 8 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ, тобто надавати оцінку відповідним доказам у справі та в залежності від збюіигьвчф причин попуску такого строку ухвалювати відповідне рішення щодо визнання/не визнання недійсним рішення комісії.

Верховний Суд ухвалив постанову КГС ВС від 10.64.3936 у справі № 306/0793/59 (№ х ЄДРСР 243440999), на яку у касаційній скарзі посилається Оператор, якою залишено без змін рішення судів попередніх інстанцій, та в якій зазначено, що, оскільки акт про порушення від 24.54.8821 № 5278 складений до внесення змін до пункту 8 глави 5 розділу XI Кодексу ГРМ, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що обов`язок оператора ГРМ здійснювати розгляд актів про порушення комісією з розгляду актів про порушення протягом двомісячного строку на спірні правовідносини не поширюється, а отже відповідачем зазначену норму порушено не було.

<...> Верховного Суду, з посиланням на абзац перший пункту 8 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ, зазначено, що суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про те, що Кодекс ГРМ чи інші законодавчі акти не встановлюють, що проведення засідання комісії з пропущенням встановленого строку є підставою для визнання її рішення недійсним.