Дата реєстрації в системі: 27.11.2024 р.
Реквізити документа будуть доступні після рєстрації облікового запису.
 (№ в ЄДРСР 123282018)
Пряме посилання на документ в системі «Прецедент»: https://precedent.ua/123282018

Постанова Великої Палати Верховного Суду:

1) "Щодо можливості вважати формулювання в господарському договорі "за кожний день прострочення" установленням іншого, ніж визначено частиною шостою статті 232 ГК України, строку нарахування штрафних санкцій";

2) "Щодо зазначення в рішенні про нарахування відсотків до моменту виконання рішення і охоплення частиною десятою статті 238 ГПК України, частинами десятою, одинадцятою статті 265 ЦПК України вимоги про стягнення 3 % річних";

3) "Щодо зменшення штрафних санкцій (частина третя статті 551 ЦК України, стаття 233 ГК України)".

Оскільки справу, в межах якої ухвалено цю постанову ВП ВС, передано на розгляд ВП ВС з метою відступлення від висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові ВСУ від 22.11.2010 у справі № XXXXXXX (№ XXXXXXXXXX 3-25гс10, № в ЄДРСР 13485887) – звертаємо увагу на інформаційний лист "Щодо застосування правових висновків з ухвал, рішень та постанов ВСУ до/після 03.08.2010 - судова практика ВП ВС" («Прецедент»).

Правова позиція

Щодо можливості вважати формулювання в господарському договорі "за кожний день прострочення" установленням іншого, ніж визначено частиною шостою статті 232 ГК України, строку нарахування штрафних санкцій

Застосування в тексті господарського договору формулювання "за кожен день прострочення" не можна вважати установленням іншого, ніж визначеного частиною шостою статті 232 ГК України, строку нарахування штрафних санкцій (зокрема, пені). Таке формулювання лише повторює вирізняльну характеристику пені (поденне її нарахування) та характеризує її механізм визначення (розрахунку), однак жодним чином не впливає на можливість зменшення або збільшення строку нарахування пені, визначеного законом чи договором.

Щодо зазначення в рішенні про нарахування відсотків до моменту виконання рішення і охоплення частиною десятою статті 238 ГПК України, частинами десятою, одинадцятою статті 265 ЦПК України вимоги про стягнення 3 % річних

Положення частини десятої статті 238 ГПК України, частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України урегульовують можливість нарахування відсотків до моменту виконання рішення суду.

При прийнятті рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки, суд вправі відповідно до частини десятої статті 238 ГПК України, частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків до моменту виконання рішення суду.

Передбачені частиною другою статті 625 ЦК України 3 % річних (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) охоплюються положенням частини десятої статті 238 ГПК України, частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України.

Щодо зменшення штрафних санкцій (частина третя статті 551 ЦК України, стаття 233 ГК України)

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин (частина третя статті 551 ЦК України) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Нажаль Ви вже вичерпали ліміт на перегляд контенту, тому повний текст документу буде доступний після рєстрації облікового запису.
^ Наверх