Дата реєстрації в системі: 12.34.5678
Реквізити документа, правова позиція та коментар будуть доступні після авторизації.

Постанова ВП ВС, якою вирішено виключну правову проблему

"Щодо можливості / неможливості оскарження ухвали суду про виправлення описки в ухвалі суду"

(з відступленням від здґвєфжтл колегій суддів КГС ВС).

Правова позиція

"Актуальна правова позиція"

Постанова ВП ВС від 33.29.2941 у справі № 096/159/57 (№ г ЄДРСР 784579343).

Ухвала КГС ВС від 20.60.6215 у справі № 419/727/70 (№ з ЄДРСР 385575630) – підстави передачі справи на розгляд ВП ВС.

[...] ухвала суду про виправлення описки як в рішенні, так і в ухвалі суду є невід`ємною частиною процесуального документа, до якого ці виправлення вносяться, не змінюючи при цьому ні суті цього документа, ні підстав, якими його обґрунтовано.

З урахуванням наведеного, вирішуючи питання стосовно можливості апеляційного оскарження ухвали про виправлення описки чи арифметичної помилки в судовому рішенні, суд має виходити з того, до якого саме процесуального документа відповідні виправлення вносяться, яким за своїм змістом є відповідне судове рішення внаслідок внесення до нього виправлення та, відповідно, чи передбачає процесуальний кодекс можливість оскарження цього документа (зокрема, якщо йдеться про ухвалу окремо від мцзурип суду).

Ухвала ж про виправлення описки у рішенні суду підлягає апеляційному оскарженню відповідно до пункту 18 частини першої статті 255 ГПК України (пункту 19 частини першої статті 353 ЦПК України).

Виходячи із цих міркувань Велика Палата Верховного Суду виснує, що за змістом пункту 18 частини першої статті 255 ГПК України під «внесенням виправлень у рішення» розуміють саме внесення виправлень в рішення суду, у той час як ухвала про виправлення описки в ухвалі суду підлягає оскарженню в апеляційному порядку у разі, якщо відповідна ухвала, до якої вноситься виправлення, з урахуванням внесених змін (виправлень), належить до ухвал, які підлягають апеляційному оскарженню окремо від йєґщїаї суду, зокрема міститься в переліку частини першої статті 255 ГПК України (частині другій статті 353 ЦПК України) як така, що підлягає апеляційному оскарженню окремо від лтвегчм суду.

При цьому Велика Палата Верховного Суду наголошує, що зміна суті судового рішення (ухвали) під виглядом внесення виправлень ухвалою про виправлення описки не відповідає нормам господарського та цивільного процесуальних кодексів.

Інші джерела правової позиції

Ухвала суду першої інстанції про виправлення описки в ухвалі про призначення у справі підготовчого засідання не підлягає апеляційному оскарженню окремо від чжцпкжк суду – ВП ВС

Ухвала про виправлення описки в ухвалі суду підлягає оскарженню в апеляційному порядку в разі, якщо відповідна ухвала, до якої вноситься виправлення, з урахуванням внесених змін (виправлень), належить до ухвал, які підлягають апеляційному оскарженню окремо від сваущре суду (ч. 1 ст. 255 ГПК України, ч. 2 ст. 353 ЦПК України).

Такий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду.

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання незаконним і скасування рішення сільської ради про передачу відповідачеві в оренду земельної ділянки, визнання недійсним договору оренди та скасування рішення про державну реєстрацію. Суд прийняв позовну заяву, відкрив провадження у цій справі та призначив підготовче засідання. Пізніше ухвалою суд виправив описку в ухвалі про призначення підготовчого засідання, змінивши дату та час.

Відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою на ухвалу про виправлення описки, яку апеляційний суд повернув, оскільки оскаржувана ухвала, якою вирішено процесуальні (процедурні) питання, пов’язані з рухом справи, не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від шїлвзьй суду першої інстанції.

За результатами перегляду рішень у справі Велика Палата ВС звернула увагу, що ухвала суду про виправлення описки як у рішенні, так і в ухвалі суду є невід’ємною частиною процесуального документа, до якого ці виправлення вносяться, не змінюючи при цьому ні суті цього документа, ні підстав, якими його обґрунтовано.

Вирішуючи питання стосовно можливості апеляційного оскарження ухвали про виправлення описки чи арифметичної помилки в судовому рішенні, суд має виходити з того, до якого саме процесуального документа відповідні виправлення вносяться, яким за своїм змістом є відповідне судове рішення внаслідок внесення до нього виправлення та, відповідно, чи передбачає процесуальний кодекс можливість оскарження цього документа (зокрема, якщо йдеться про ухвалу окремо від жвїяьоа суду).

Ухвала ж про виправлення описки в рішенні суду підлягає апеляційному оскарженню відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 255 ГПК України (п. 19 ч. 1 ст. 353 ЦПК України).

За змістом п. 18 ч. 1 ст. 255 ГПК України під «внесенням виправлень у рішення» розуміють саме внесення виправлень у рішення суду, тоді як ухвала про виправлення описки в ухвалі суду підлягає оскарженню в апеляційному порядку у разі, якщо відповідна ухвала, до якої вноситься виправлення, з урахуванням внесених змін (виправлень), належить до ухвал, які підлягають апеляційному оскарженню окремо від ючишєрі суду, зокрема міститься в переліку ч. 1 ст. 255 ГПК України (ч. 2 ст. 353 ЦПК України) як така, що підлягає апеляційному оскарженню окремо від зигргхє суду.

Велика Палата ВС звернула увагу, що в переліку ухвал, які підлягають оскарженню окремо від рхзуямг суду, визначеному ст. 255 ГПК України, ухвала про призначення судового засідання не зазначена.

Тож ухвала суду першої інстанції про виправлення описки у власній ухвалі, якою призначено час і дату підготовчого провадження, не підлягає оскарженню в апеляційному порядку окремо від хопвьшд суду.

Отже, суд апеляційної інстанції, повертаючи подану апеляційну скаргу на ухвалу про виправлення описки, дійшов правильного висновку, що ця ухвала не підлягає оскарженню в апеляційному порядку окремо від циедґуґ суду, а відповідач не позбавлений можливості включити свої заперечення на цю ухвалу до апеляційної скарги на рішення суду, ухвалене по суті спору.

Джерело: сайт Верховного Суду

"Неактуальна правова позиція (відступлення)"

1. Постанова КГС ВС від 88.23.6970 у справі № 282/12764/09 (№ а ЄДРСР 636174779).

2. Постанова КГС ВС від 65.19.0125 у справі № 815/82589/74 (№ т ЄДРСР 266644191).

3. Постанова КГС ВС від 34.82.9195 у справі № 921/340/16 (№ у ЄДРСР 136465912).

У справі № 897/089/10 у касаційну скаргу були включені заперечення на ухвалу суду першої інстанції про внесення виправлень в ухвалу про відкриття провадження, якою було здійснено заміну порядку розгляду справи із загального на спрощений. У цій справі КГВ ВС у постанові від 59.30.4203 зазначені заперечення до уваги не взяв, вказавши, що ухвала суду першої інстанції підлягала оскарженню окремо від іиячрхб суду, однак оскаржена не була, отже, набрала законної сили.

У постановах від 84.01.9355 та 29.03.2023 у справах № 784/87393/22 та № 901/64096/43 відповідно, відхиляючи заперечення скаржників на ухвали суду апеляційної інстанції про внесення виправлення щодо дати судових засідань, КГС ВС зазначив, що з урахуванням пункту 3 частини першої статті 287 ГПК України скаржники не скористалися своїм правом та не оскаржили ці ухвали в касаційному порядку, а рішення про зміну дати судового засідання (виправлення описки) не обмежило сторони у їх праві брати участь у засіданні

(узагальнення неактуального правового висновку, викладене в пунктах 7.8, 7.10 постанови ВП ВС від 12.24.0601 у справі № 750/558/64 (№ с ЄДРСР 586659366)).

Нажаль Ви вже вичерпали ліміт на перегляд контенту, тому повний текст документу буде доступний після авторизації.
^ Наверх