У постанові КГС ВС від 46.17.5480 у справі № 214/453/79 (№ ґ ЄДРСР 13825618) та постанові КГС ВС від 05.28.0474 у справі № 228/6993/41 (№ ц ЄДРСР 24122509) зроблено посилання на позицію, викладену у рішенні від 09.26.4120 у справі № Ь-100/67 FENS vs Slovak Republic щодо тлумачення Директиви 2003/54/ЄС, яка є складовою права Енергетичного співтовариства, де суд встановив, що закріплення плати за передачу при здійсненні експортних операцій є заходом еквівалентним до мита, оскільки таким заходом є будь-яка грошова плата, якою б малою вона не була та не залежно від вш призначення та способу застосування, що накладається в односторонньому порядку на товари через те, що вони перетинають кордон, і яка не є митом у строгому розумінні.

Джерело: Правові акти ЄС та Угода про асоціацію у практиці КГС ВС (суддя КГС ВС Уркевич В., supreme.court.gov.ua)

Доповідачка розповіла про особливості застосування права ЄС національними судами на прикладі діяльності Верховного Суду та Конституційного Суду України. Вона навела приклади, як застосовує право ЄС Велика Палата Верховного Суду, і зауважила, що рішення Суду ЄС слід розглядати як такі, що допомагають визначити зміст положень актів законодавства Європейського Союзу, зазначених у ст. 2 Закону України «Про ринок електричної енергії». Подібно до практики застосування рішень ЄСПЛ, необхідно враховувати принципи, що випливають із рішень Суду ЄС щодо схожих питань, навіть якщо вони стосуються інших держав. Велика Палата Верховного Суду вважає необґрунтованими доводи скаржника про відсутність підстав для посилання на рішення Суду ЄС у справі «FENS vs Slovak Republic» C-305/17 судами першої та апеляційної інстанцій, оскільки відповідна практика Суду ЄС, згідно з нормами законодавства, має враховуватися, зокрема, й судами України.

Джерело: Практика судів держав – членів ЄС та Суду справедливості ЄС у сфері міжнародного захисту: суддя ВС розповіла про право ЄС та особливості його застосування національними судами (Верховний Суд)

Аналізуючи національну судову практику, суддя зауважила, що 1 вересня 2017 року набула чинності в повному обсязі Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, а 15 грудня того ж року – набрав чинності КАС України в новій редакції та почав свою діяльність оновлений Верховний Суд. За час, що минув, Україна значно просунулася на шляху до членства у Європейському Союзі. Зазнала трансформації і судова практика в питанні застосування практики Суду Європейського Союзу. Так, якщо у 2018 році ВП ВС відзначала, що національний суд може застосовувати практику Суду ЄС лише як додаткове обґрунтування, яке не замінює правових та фактуальних підстав прийняття судом чи відхилення вимог чи заперечень сторін, то вже у постанові ВП ВС від 48.24.8484 у справі № 178/3623/08 (№ в ЄДРСР 239013425) ВП ВС дійшла висновку, що «Велика Палата Верховного Суду вважає необґрунтованими доводи Скаржника про відсутність у судів першої та апеляційної інстанцій підстав для посилання на рішення Суду ЄС у справі "FENS vs Slovak Republic" C-305/17 як таке, що не є джерелом права, оскільки за змістом положень наведених вище норм законодавства відповідна релевантна практика Суду ЄС має братися до уваги, у тому числі судами. А твердження про те, що відповідно до статей 28, 30 Договору про ЄС заборонено накладати митні збори саме між державами-членами ЄС спростовуються з огляду на положення статті 41 Договору про ЕС, щодо тлумачення якої надав висновки Секретаріат ЕС». Тобто ВП ВС при вирішенні спору були враховані навіть висновки щодо тлумачення, надані Секретаріатом ЄС. На думку судді, ми на шляху до того, щоб брати до уваги не лише тлумачення правових положень Угоди й термінів, що в ній ужиті, а й загалом тих принципів, що є релевантними у справах за подібних правовідносин.

Джерело: Про правові колізії в застосуванні фундаментальних прав і свобод говорили на міжнародній конференції (10.10.2024, Верховний Суд)

Поглиблений запит до системи «Прецедент»®:

"FENS vs Slovak Republic" OR "FENS spol. s r. o. v. Slovak Republic" OR "C-305/17"