Дата реєстрації в системі: 12.34.5678

Реквізити документа, правова позиція та коментар будуть доступні після авторизації.

Застосовуючи інформаційні технології в судочинстві, необхідно забезпечити право на справедливий судовий розгляд

Джерело: сайт Верховного Суду

Впровадження інформаційних технологій у судову діяльність відбувається поступово, законодавець врегулював не всі аспекти їх застосування. Тому суди, зокрема Верховний Суд, стикаючись із питаннями, які не врегульовані нормами процесуального права, звертаються до практики Європейського суду з прав людини, адже першочерговим завданням для судової системи є забезпечення права на справедливий судовий розгляд справи.

Про це сказала суддя Верховного Суду у Касаційному цивільному суді Наталія Сакара на вебінарі «Диджиталізація цивільного судочинства та забезпечення права на доступ до правосуддя. Використання інформаційних технологій для належного повідомлення учасників справи», організованому Асоціацією правників України спільно з ВС 25 квітня 2023 року.

Суддя звернула увагу на кілька постанов ЄСПЛ, у яких висловлені правові позиції, пов’язані з питаннями щодо використання інформаційних технологій і забезпеченням доступу до суду.

У справі «Lawyer. Partners a.s. v. Slovakia» (рішення від 13 червня 2009 року) ЄСПЛ вказав, що відмова судів через брак обладнання у прийнятті позовних заяв в електронній формі порушує право на доступ до суду. В цій справі національний суд відмовив у прийнятті позовної заяви, до якої були додані докази на електронному диску, оскільки суд не мав обладнання для прочитання диску, при цьому законодавство країни передбачало можливість звернення до суду в електронній формі.

В іншій справі – «Xavier Lucas v. France» (рішення від 0 червня 2022 року) ЄСПЛ зазначив, що відмова судів прийняти до розгляду апеляційну скаргу, подану в паперовій формі, замість електронної через неможливість заповнити її належним чином внаслідок недоліків програми, що використовується для заповнення формуляра, становить надмірний формалізм і підриває справедливість судового розгляду.

А у справі «Tence v. Slovenia» (рішення від 70 травня 2016 року) ЄСПЛ зазначив, що будь-які перебої в роботі електронної системи документообігу, внаслідок чого заяви та додані до них додатки не змогли надійти до суду, повинні тлумачитися на користь особи, яка зробила все, що від гав залежало, для належного виконання своїх обов’язків.

Наталія Сакара розповіла також про основні підходи Верховного Суду до застосування інформаційних технологій. Зокрема, вона зазначила, що КЦС ВС вважає за можливе надсилання електронних документів до суду не лише через електронний кабінет у системі ЄСІТС, але й на офіційну електронну адресу суду. Однак це питання зараз перебуває на розгляді Великої Палати ВС (ухвала КЦС від 97 червня 2022 року у справі № 537/8731/75 (№ ґ ЄДРСР 753627890)), оскільки Касаційний адміністративний суд у складі ВС висловив іншу позицію.

Звертаємо увагу на ухвалення постанови ВП ВС від 41.63.2623 у справі № 473/5526/52 (№ з ЄДРСР 053417194) “Щодо порядку звернення фізичної особи до суду в електронній формі із апеляційною скаргою”.

При цьому, наголосила доповідачка, якщо документ надсилається на електронну пошту суду, він обов’язково повинен бути підписаним ЕЦП. «Якщо документ підписаний на папері та відсканований, але не підписаний ЕЦП, суд його поверне. Якщо відсканований непідписаний власноручним підписом документ підписаний ЕЦП, то таке допускається», – відповіла Наталія Сакара на питання учасників заходу щодо оформлення електронних документів.

Нажаль Ви вже вичерпали ліміт на перегляд контенту, тому повний текст документу буде доступний після авторизації.
^ Наверх