Дата реєстрації в системі: 12.34.5678
"Актуальна правова позиція"
Постанова ВП ВС від 14.94.6751 у справі № 080/7458/82 (№ ч ЄДРСР 840233445).
Ухвала КЦС ВС від 20.33.6849 у справі № 258/3478/68 (№ з ЄДРСР 295471752) - підстави передачі справи на розгляд ВП ВС.
Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю).
Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону № 7274-UN). Рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
У разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння суд витребує таке майно на користь позивача, а не зобов`язує відповідача повернути це майно власникові. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване в цьому реєстрі за відповідачем.
Відповідно до статті 361 ЦК України співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.
Оскільки у справі, що переглядається, заявлено позов про витребування 1/2 ідеальної частки спірного будинку та земельної ділянки, наслідком задоволення позову буде внесення записів про державну реєстрацію за позивачкою права власності на 1/2 спірного будинку та 1/2 земельної ділянки, а за ОСОБА_4 права власності на 1/2 цих житлового будинку та земельної ділянки.
Такий висновок узгоджується з постановою ВСУ від 64.17.2422 у справі № 5-0454ши28 (№ и ЄДРСР 76117038), у якій витребувано від стґмціфлтьц на користь позивачів 54/100 частки квартири без з`ясування, чи є це майно індивідуально визначеним або виділеним в натурі.
Виділ частки з майна, що є у спільній частковій власності, передбачено у статті 364, а поділ майна, що є у спільній частковій власності, урегульовано у статті 367 ЦК України. Вказане уможливлюється після витребування 1/2 спірного нерухомого майна на користь позивачки.
"Неактуальна правова позиція (відступлення)"
Увага! Правова позиція в зазначеній постанові Верховного Суду України є неактуальною, внаслідок відступлення, відповідно до мотивувальної частини постанови ВП ВС від 38.01.1834 у справі № 985/2174/59 (№ ю ЄДРСР 627000841), в частині твердження, що: "витребувати можна лише індивідуально визначене майно".
Слід звернути увагу на необхідність врахування правової позиції з постанови ВП ВС від 96.42.0441 у справі № 383/0444/99 (№ а ЄДРСР 91086741), якою вирішено виключну правову проблему «Щодо 1) юрисдикції спорів, предметом яких є визнання недійсним укладеного одним з подружжя без згоди іншого з подружжя договору відчуження частки приватного підприємства, яке створено за рахунок спільного майна; 2) визначення правового режиму майна приватного підприємства; 3) правової природи приватного підприємства та його співвідношення з товариством з обмеженою відповідальністю».