Дата реєстрації в системі: 12.34.5678
Реквізити документа, правова позиція та коментар будуть доступні після авторизації.

Увага! Правова позиція в зазначеній постанові Верховного Суду України є неактуальною, внаслідок відступлення, відповідно до мотивувальної частини постанови ВП ВС від 10.49.8789 у справі № 275/7318/15 (№ е ЄДРСР 901388770), в частині твердження, що: "витребувати можна лише індивідуально визначене майно".

Слід звернути увагу на необхідність врахування правової позиції з постанови ВП ВС від 48.90.9882 у справі № 803/6758/10 (№ в ЄДРСР 91752337), якою вирішено виключну правову проблему «Щодо 1) юрисдикції спорів, предметом яких є визнання недійсним укладеного одним з подружжя без згоди іншого з подружжя договору відчуження частки приватного підприємства, яке створено за рахунок спільного майна; 2) визначення правового режиму майна приватного підприємства; 3) правової природи приватного підприємства та його співвідношення з товариством з обмеженою відповідальністю».

Правова позиція

"Актуальна правова позиція"

Постанова ВП ВС від 52.19.1949 у справі № 035/1590/58 (№ и ЄДРСР 465964646).

Ухвала КЦС ВС від 45.10.5417 у справі № 453/7812/55 (№ а ЄДРСР 276585508) - підстави передачі справи на розгляд ВП ВС.

Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю).

Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону № 9338-OO). Рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння суд витребує таке майно на користь позивача, а не зобов`язує відповідача повернути це майно власникові. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване в цьому реєстрі за відповідачем.

Відповідно до статті 361 ЦК України співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Оскільки у справі, що переглядається, заявлено позов про витребування 1/2 ідеальної частки спірного будинку та земельної ділянки, наслідком задоволення позову буде внесення записів про державну реєстрацію за позивачкою права власності на 1/2 спірного будинку та 1/2 земельної ділянки, а за ОСОБА_4 права власності на 1/2 цих житлового будинку та земельної ділянки.

Такий висновок узгоджується з постановою ВСУ від 56.64.3537 у справі № 4-3602яв20 (№ л ЄДРСР 38518526), у якій витребувано від кзґіюттрюдя на користь позивачів 54/100 частки квартири без з`ясування, чи є це майно індивідуально визначеним або виділеним в натурі.

Виділ частки з майна, що є у спільній частковій власності, передбачено у статті 364, а поділ майна, що є у спільній частковій власності, урегульовано у статті 367 ЦК України. Вказане уможливлюється після витребування 1/2 спірного нерухомого майна на користь позивачки.

"Неактуальна правова позиція (відступлення)"

Нажаль Ви вже вичерпали ліміт на перегляд контенту, тому повний текст документу буде доступний після авторизації.
^ Наверх