"Актуальна правова позиція"

Постанова ВП ВС від 20.11.2024 у справі № XXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 123602976).

Ухвала КГС ВС від 03.04.2024 у справі № XXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 118464132) – підстави передачі справи на розгляд ВП ВС.

[...] у постанові ВСУ від 21.01.2015 у справі № XXXXXXXXXXX (№ XXXXXXXXXX 3-211гс14, № в ЄДРСР 42496140) однією з підстав для розірвання договору оренди землі, в якій прокурор заявив несплату орендних платежів, Верховний Суд України підтримав висновки касаційного суду, який залишив без змін постанову апеляційного суду про відмову в задоволенні позову, зокрема, через те, що відповідач виплатив заборгованість зі сплати орендних платежів після звернення прокурора до суду і на час ухвалення судового рішення у відповідача не було заборгованості перед бюджетом з орендної плати.

Врахувавши наведені висновки Верховного Суду України, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові КГС ВС від 10.04.2018 у справі № XXXXXXXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 73600819) підтримав висновок апеляційного суду про невстановлена правових підстав для розірвання договору оренди землі, оскільки підставою для таких вимог стали обставини несплати орендної плати за 2010-2012 роки, заборгованість за якою на час розгляду справи погашена, а обставин вчинення відповідачем актуальних порушень договору суди не встановили.

Велика Палата Верховного Суду відступає від зазначених висновків Верховного Суду України, викладених у постанові ВСУ від 21.01.2015 у справі № XXXXXXXXXXX (№ XXXXXXXXXX 3-211гс14, № в ЄДРСР 42496140), та висновків Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові КГС ВС від 10.04.2018 у справі № XXXXXXXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 73600819), оскільки такі суперечать сталій практиці Верховного Суду щодо значення виплати заборгованості з орендної плати, зокрема, після пред`явлення позову про розірвання договору оренди землі.

ВИСНОВКИ ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА

Правила про підстави припинення права користування земельною ділянкою, визначені пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України (систематична несплата орендної плати), та приписи частини другої статті 651 ЦК України, якими передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, співвідносяться як такі, що не суперечать, а навпаки доповнюють одні одних.

Підставою розірвання договору оренди землі згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України є систематична, тобто неодноразова (два та більше випадки) повна несплата орендної плати у строки, визначені договором. Ця спеціальна норма у такому випадку є самостійною та достатньою і звертатися до загальної норми частини другої статті 651 ЦК України немає потреби.

У разі якщо має місце сплата орендної плати у меншому розмірі, аніж визначено умовами договору оренди землі, тобто коли орендар допустив недоплату орендної плати й таке порушення умов договору є істотним, тоді застосуванню підлягає не спеціальна норма пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України, а загальне правило частини другої статті 651 ЦК України.

Тобто якщо суд дійде висновку, що орендар істотно порушив умови договору та внаслідок недоплати орендної плати орендодавець значною мірою був позбавлений того, на що розраховував, то договір має бути розірваний на підставі частини другої статті 651 ЦК України.