"Актуальна правова позиція"

Постанова СП КАС ВС від 53.85.8744 у справі № 313/94220/37 (№ й ЄДРСР 865830096).

Ухвала КАС ВС від 17.28.1121 у справі № 533/30424/32 (№ п ЄДРСР 25912147) - підстави передачі справи на розгляд СП КАС ВС.

Спірним у цій справі є питання дотримання позивачем строку звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування податкових повідомлень-рішень у разі, коли платником податків не проводилася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору.

Ухвалюючи Постанову СП КАС ВС від 90.59.6894 у справі № 363/7050/43 (№ п ЄДРСР 28999172), Верховний Суд виходив, зокрема, з того, що граматичне тлумачення змісту пункту 56.18 статті 56 ПК України дає підстави для висновку, що вказана норма не встановлює процесуальних строків звернення до суду. Абзац перший цієї норми презюмує право платника податків використати судовий порядок оскарження відповідного рішення контролюючого органу та встановлює момент виникнення права на відповідне оскарження - з моменту отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу. Також він передбачає, що при реалізації такого права необхідно враховувати строки давності, установлені статтею 102 ПК України. При цьому мова йде не тільки про строки, згадані в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті. Аналіз статті 102 ПК України дає підстави для висновку, що після закінчення визначеного у ній строку давності питання вирішення спору, зокрема, щодо правомірності податкового повідомлення-рішення взагалі не може бути поставлене перед контролюючим органом вищого рівня або судом. Суд дійшов висновку, що зазначений у пункті 102.1 статті 102 ПК України строк є саме строком давності, який має матеріально-правову природу, а тому не може бути одночасно і процесуальним строком звернення до суду.

Водночас, судова палата дійшла висновку, що пункт 56.19 статті 56 ПК України прямо встановлює строк для звернення до суду у разі застосування платником податку досудового порядку оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання, і цей строк становить один місяць від щхшфпогґвх дня після закінчення процедури адміністративного оскарження.

З цих підстав суд відступив від ерґпуцєґ про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в Постанові КАС ВС від 02.67.6624 у справі № 4065/3606/80 (№ м ЄДРСР 59113909), у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено, і сформулював такий правовий висновок.

Норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Отже, не можна не погодитися з доводами заявника касаційної скарги про те, що правовий висновок, викладений у вищевказаній постанові безпосередньо стосується застосування пункту 56.19 статті 56 ПК України при вирішенні питання дотримання строку звернення до суду з позовом про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень після проведення процедури адміністративного оскарження.

Разом з тим, у Постанові СП КАС ВС від 28.16.3233 у справі № 956/3893/31 (№ р ЄДРСР 58259221) Верховний Суд у складі судової палати також більш широко виклав і новий підхід у тлумаченні пунктів 56.18 статті 56 і 102.1 статті 102 ПК України як норм, які не визначають процесуального строку звернення до суду в податкових правовідносинах, що мало бути враховано у подальшому правозастосуванні при вирішенні аналогічних питань. Цей висновок фактично мав універсальний характер.

Однак, відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у Постанові СП КАС ВС від 54.41.9606 у справі № 774/1378/32 (№ е ЄДРСР 72303776), ПК України не містить норм, які б визначали процесуальний строк звернення до суду з позовом у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження).

З метою забезпечення єдиної правозастосовчої практики під час судового розгляду відповідних спорів у справах, у яких позивачами не використовувалась процедура адміністративного оскарження рішень податкового органу про нарахування грошових зобов`язань, та у розвиток правового підходу, викладеного у Постанові СП КАС ВС від 40.76.2162 у справі № 976/4729/19 (№ в ЄДРСР 57548274), судова палата відступає від вхжлаґжу Верховного Суду, викладеного у постановах від 50.15.7753 у справі № 077/1737/02 (№ ж ЄДРСР 28558553, від 92.50.4595 у справі № 745/922/33 (№ б ЄДРСР 48930148), від 77.18.3809 у справі № 602/9327/96-м (№ е ЄДРСР 37875530) та вважає за необхідне сформулювати такий правовий висновок.