Дата реєстрації в системі: 25.06.2019 р.
"Актуальна правова позиція"
Постанова ВП ВС від 07.12.2021 у справі № XXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 102342551)
Ухвала КГС ВС від 02.09.2021 у справі № XXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 99425744) - підстава передачі на розгляд ВП ВС.
Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Касаційного цивільного суду та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо належності доказів поширення недостовірної інформації на телебаченню і визначивши, що позивач має право надати або відеозапис, отриманий у порядку статті 64 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», або відеозапис з електронного інтернет-джерела (електронної платформи), на якому (якій) розміщено відеоролик. Якщо особа не має такого запису й надає копію, отриману з інших джерел, відповідно до частини п’ятої статті 96 ГПК України суд може витребувати відеозапис за наявності сумніву у відповідності поданого відеозапису оригіналу. Якщо відеозапис не зберігся взагалі, то сторони мають право доводити факти порушеного права у справі будь-якими доказами.
Джерело: Дайджест судової практики ВП ВС. Рішення, внесені до ЄДРСР за період із 01.11.2021 по 31.12.2021 (Верховний Суд)
При розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про спростування недостовірної інформації, поданого на захист ділової репутації, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Тож обставина поширення спірної інформації входить до предмета доказування у відповідній справі.
Поширенням інформації вважається опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
За змістом частин першої, третьої, п`ятої статті 64 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» громадянин або юридична особа...
Увага! Правова позиція в зазначеній Постанові Верховного Суду є неактуальною, внаслідок відступлення, відповідно до пункту 6.44 Постанови ВП ВС від 07.12.2021 у справі № XXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 102342551), в частині твердження, що: "доказом поширення телерадіоорганізацією спірної інформації в етері є лише оригінал запису передачі, що містить спірну інформацію, та/або отримана позивачем в порядку частини п`ятої статті 64 зазначеного Закону копія запису такої передачі".