Дата реєстрації в системі: 13.02.2020 р.
"Актуальна правова позиція"
Постанова ВС від 27.01.2020 по справі № 654/941/17 (№ в ЄДРСР 87517096)
Підставою для розірвання трудового договору згідно пункту 2 частини першої статті 40 КЗпП України є саме виявлена невідповідність працівника займаній посаді. Якщо роботодавець, на момент призначення особи знав про кваліфікаційні вимоги, що є обов`язковими для виконання цієї роботи і те, що особа займаній посаді не відповідає через відсутність спеціальної освіти, однак свідомо її призначив, то сам по собі факт відсутності документа про освіту не може бути у подальшому підставою для звільнення працівника за цим пунктом. Виявленою невідповідністю у такому разі може бути неякісне виконання робіт; неналежне виконання трудових обов`язків через недостатню кваліфікацію. На особу, яка є виконуючим обов`язки, поширюється трудове законодавство, гарантії забезпечення права на працю, у тому числі й можливість захисту від незаконного звільнення.
"Неактуальна правова позиція"
Постанова ВС від 07.02.2018 по справі № 333/7100/15-ц (№ в ЄДРСР 72151002)
Призначення працівника виконуючим обов`язки на вакантну посаду не допускається. Це можливо лише за посадою, на яку призначення здійснюється вищим органом управління. В цьому випадку керівник підприємства, організації, установи зобов`язаний не пізніше місячного строку з дня прийняття робітника на роботу надати до вищого органу управління документи для його призначення на посаду. Цей орган в місячний строк з дня отримання документів повинен розглянути питання і повідомити керівнику про його результати. Призначення працівника виконуючим обов`язків можливе до затвердження його на цій посаді вищим органом управління на строк не більше двох місяців. Оскільки позивач, будучи призначеним на вакантну посаду директора ДП «СГП «Запорізьке» виконуючим обов`язки, в подальшому у встановленому законом порядку та строки не був призначений директором указаного підприємства, сам по собі факт незаконного його звільнення з посади виконуючого обов`язки директора не може бути підставою для поновлення його на цій посаді, оскільки питання виконання обов`язків відсутнього керівника підприємства, що є у державній власності, віднесено до повноважень вищого органу управління таким підприємством і здійснюється у передбаченому законом порядку на період до призначення керівника на постійній основі.
Сам собою факт незаконного звільнення позивача з посади виконуючого обов’язки директора не може бути підставою для поновлення його на цій посаді, оскільки питання виконання обов’язків відсутнього керівника підприємства, що є у державній власності, віднесено до повноважень вищого органу управління таким підприємством і здійснюється у передбаченому законом порядку на період до призначення керівника на постійній основі.
Джерело: Пункт 1.1.9.1.3. Дайджесту судової практики ВС у справах зі спорів, що виникають із трудових відносин. Рішення, внесені до ЄДРСР, за період із 17.01.2018 по 02.01.2020.
Постанова ВС від 30.10.2019 по справі № 310/2284/17 (№ в ЄДРСР 85934518)
Верховний Суд зазначає, що правове регулювання призначення працівника виконуючим обов`язки здійснюється на підставі КЗпП України, роз`яснень Держкомітету Ради Міністрів СРСР з питань праці та заробітної плати і Секретаріату ВЦРПС «Про порядок оплати тимчасового замісництва» від 29 грудня 1965 року № XXXX (у редакції від 11 грудня 1986 року), що діє в частині, яка не суперечить КЗпП України та іншим нормативно-правовим актам України.
За змістом зазначених норм у їх системному зв`язку призначення працівника виконуючим обов`язки на вакантну посаду, як правило, не допускається. Це можливо лише за посадою, на яку призначення здійснюється вищим органом управління.