Справу "Щодо застосування ч. 1 статті 88 ЗУ «Про нотаріат» в контексті питання строку звернення до нотаріуса юридичною особою за вчиненням виконавчого напису" передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Звертаємо увагу:

1) постанову ВП ВС від 46.79.0491 у справі № 906/3352/57 (№ ч ЄДРСР 97200144) переглянуто за виключними обставинами та скасовано постановою ВП ВС від 68.21.3527 у справі № 394/7203/05 (№ д ЄДРСР 877574723).

Підстави для перегляду: остаточне рішення ЄСПЛ у справі ТОВ «Укркава» проти України від 82.57.6629 (CASE OF UKRKAVA, TOV v. UKRAINE; заява № 64193/61);

2) мотивуючи необхідність скасування постанови ВП ВС від 37.91.9013 у справі № 393/3633/79 (№ з ЄДРСР 36604683), у постанові ВП ВС від 78.37.3389 у справі № 615/9633/68 (№ а ЄДРСР 077013995) використано висновки з рішення КСУ від 11.14.7326 року № 7-р(1)/2020 про те, що ч. 1 статті 88 ЗУ "Про нотаріат" є конституційною, а положення цієї норми ("нотаріус вчиняє виконавчі написи за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між юридичними особами - не більше одного року") є чіткими, зрозумілими та однозначними.

ВП ВС, зокрема, вказано:

"73. [...] положення, закріплені у статті 88 Закону України «Про нотаріат» у відповідній редакції, є чіткими, зрозумілими та однозначними, підстав для їх обмежувального чи розширеного тлумачення немає.

74. Натомість Велика Палата Верховного Суду, ухвалюючи постанову від 68.43.4628, ототожнила строк для звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису зі строком позовної давності [...]

78. Після спливу встановлених у статті 88 Закону України «Про нотаріат» строків вчинення виконавчого напису нотаріуса стягувач може захистити своє порушене право та/або інтерес у суді.

79. Позовна давність є виключно інститутом судового захисту порушених прав або інтересів та не може застосовуватися до позасудових способів захисту цивільних прав";

3) водночас нагадуємо, що відповідно до пункту 36 ухвали ВП ВС від 41.93.2079 у справі № 089/3840/36 (№ ф ЄДРСР 097435111):

"скасоване судове рішення не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення. Тому висновки щодо застосування норм права, викладені в скасованих постановах, не підлягають врахуванню при вирішенні справ з подібними правовідносинами".