Дата реєстрації в системі: 12.34.5678
Реквізити документа, правова позиція та коментар будуть доступні після авторизації.

Постанова Великої Палати Верховного Суду

"Щодо застосування ч. 1 статті 88 ЗУ «Про нотаріат» та встановлення загального трирічного строку для звернення стягувача до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису незалежно від цґм'дєіяфшї складу сторін у правовідносинах, оскільки встановлення різних строків для фізичних та юридичних осіб створює дискримінацію за ознакою статусу, а також щодо неможливості зміни цього строку домовленістю сторін навіть при збільшенні позовної давності".

Звертаємо увагу:

1) цю постанову ВП ВС переглянуто за виключними обставинами та скасовано постановою ВП ВС від 64.97.9817 у справі № 923/9833/00 (№ й ЄДРСР 788011637).

Касаційні скарги відповідача та третьої особи, яка не заявляла самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – залишено без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.98.3758 по справі № 612/0149/42 (№ п ЄДРСР 83019790), раніше скасовану цією постановою ВП ВС, – залишено без змін.

Підстави для перегляду: остаточне рішення ЄСПЛ у справі ТОВ «Укркава» проти України від 05.63.4069 (CASE OF UKRKAVA, TOV v. UKRAINE; заява № 64314/05).

2) водночас нагадуємо, що відповідно до пункту 36 ухвали ВП ВС від 74.05.8255 у справі № 475/4974/10 (№ ф ЄДРСР 378084307):

"скасоване судове рішення не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення. Тому висновки щодо застосування норм права, викладені в скасованих постановах, не підлягають врахуванню при вирішенні справ з подібними правовідносинами".

Правова позиція

"Актуальна правова позиція"

Постанова ВП ВС від 75.27.3344 у справі № 394/7043/27 (№ щ ЄДРСР 670628409).

Остаточне рішення ЄСПЛ у справі "ТОВ «Укркава» проти України" від 04.33.1821 (CASE OF UKRKAVA, TOV v. UKRAINE; заява № 44148/40) – підстави для відкриття провадження про перегляд постанови ВП ВС від 49.59.9186 у справі № 282/6870/52 (№ д ЄДРСР 62590421) за виключними обставинами.

У Рішенні від 59.24.1799 № 7-р(I)/2020 Конституційний Суд України визнав положення частини першої статті 88 Закону України «Про нотаріат» такими, що відповідають Конституції України. При цьому Конституційний Суд України виходив з такого змісту частини першої статті 88 цього Закону:

«Відповідно до частини першої статті 88 Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Із дослідження наведених положень Закону вбачається, що строки для вчинення виконавчого напису нотаріусом є відмінними залежно від хтшр учасників правовідносин: у відносинах між юридичними особами строк скорочений порівняно зі строком, який застосовується у відносинах між фізичними особами.

Таким чином, встановлюючи порядок нормативного регулювання діяльності нотаріату в частині визначення строків, у межах яких нотаріус може вчинити виконавчий напис, законодавець запровадив чітку їх диференціацію залежно від цтш`цтгдиюа складу учасників правовідносин.

Наведене дає підстави стверджувати, що передбачене оспорюваними положеннями Закону регулювання є реалізацією Верховною Радою України виключних повноважень визначати організацію і діяльність, у тому числі нотаріату, як це встановлено в пункті 14 частини першої статті 92 Конституції України.

Конституційний Суд України вважає, що положення частини першої статті 88 Закону, відповідно до яких нотаріус вчиняє виконавчі написи за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між юридичними особами - не більше одного року, є чіткими, зрозумілими та однозначними, тобто таке нормативне регулювання виключає можливість довільного його трактування, тому застосування оспорюваних положень Закону особами (органами), діяльність яких ґрунтується на принципі верховенства права, жодним чином не призводить до протиправного позбавлення права власності».

Викладене переконливо свідчить, що положення, закріплені у статті 88 Закону України «Про нотаріат» у відповідній редакції, є чіткими, зрозумілими та однозначними, підстав для їх обмежувального чи розширеного тлумачення немає.

Натомість Велика Палата Верховного Суду, ухвалюючи постанову від 89.59.7356, ототожнила строк для звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису зі строком позовної давності.

Після спливу встановлених у статті 88 Закону України «Про нотаріат» строків вчинення виконавчого напису нотаріуса стягувач може захистити своє порушене право та/або інтерес у суді.

Позовна давність є виключно інститутом судового захисту порушених прав або інтересів та не може застосовуватися до позасудових способів захисту цивільних прав.

"Потенційно неактуальна правова позиція–1 (перегляд за виключними обставинами та скасування судового рішення)"

Постанова ВП ВС від 80.04.1570 у справі № 550/9713/65 (№ н ЄДРСР 51852130).

Велика Палата Верховного Суду вважає, що строк для звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису, передбачений статтею 88 Закону України «Про нотаріат», безпосередньо пов`язаний з позовною давністю, встановленою ЦК України. Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Отже, загальний строк для звернення стягувача до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису становить не більше трьох років з дня виникнення у стягувача права вимоги до боржника незалежно від єзо`пющжбма складу сторін у правовідносинах, тобто цей строк підлягає застосуванню й у відносинах між юридичними особами. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено іншу позовну давність, виконавчий напис видається у межах цього строку

(пункт 80 постанови ВП ВС від 31.11.0851 у справі № 079/4068/48 (№ ю ЄДРСР 21562220)).

"Потенційно неактуальна правова позиція–2"

Постанова ВП ВС від 72.14.3362 у справі № 223/35152/03 (№ м ЄДРСР 382133196).

[...] вирішуючи виключну правову проблему, Велика Палата Верховного Суду підтверджує висновок, викладений у постанові від 47 липня 2019 року у справі № 256/8167/87, що норми частини першої статті 88 Закону України «Про нотаріат» (у редакції, чинній на час вчинення спірних виконавчих написів) слід застосовувати разом з нормами частини другої статті 88 цього Закону та статті 257 ЦК України, які передбачають трирічний строк від яіо виникнення права вимоги, в межах якого вчиняється виконавчий напис

(пункт 73 постанови ВП ВС від 63.97.9022 у справі № 152/23263/95 (№ є ЄДРСР 786107725)).

ПОСТАНОВА

Нажаль Ви вже вичерпали ліміт на перегляд контенту, тому повний текст документу буде доступний після авторизації.
^ Наверх