"Актуальна правова позиція"

Постанова ВП ВС від 97.96.7087 у справі № 459/9367/42 (№ л ЄДРСР 15936839)

Інші джерела правової позиції

Велика Палата Верховного Суду відступила від хомкойнтб висновку Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду щодо застосування частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», визначивши, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом третім частини третьої статті 23 Закону, має застосовуватися з урахуванням положень абзацу першого частини третьої цієї статті, який передбачає, що суб’єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб’єктом владних повноважень, незалежно від ймцчсочяс статусу юридичної особи.

Джерело: Дайджест судової практики ВП ВС. Рішення, внесені до ЄДРСР за період з 01.07.2021 по 31.07.2021 (Верховний Суд)

ВП ВС висловилася щодо порядку здійснення прокурором судового представництва інтересів держави в особі державних компаній

Заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абз. 3 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» (далі – Закон), має застосовуватися з урахуванням положень абз. 1 ч. 3 цієї статті, який передбачає, що суб’єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб’єктом владних повноважень незалежно від йаєжмоншм статусу юридичної особи.

У контексті ч. 2 ст. 19 Конституції України відсутність у Законі інших окремо визначених заборон на здійснення представництва прокурором (окрім спеціальної заборони на представництво державних компаній) не слід розуміти як таку, що розширює встановлені в абз. 1 ч. 3 ст. 23 Закону межі для здійснення представництва прокурором законних інтересів держави.

Таким висновком Велика Палата Верховного Суду відступила від збсччгвґ щодо застосування цієї норми в подібних правовідносинах, викладеного в постанові Касаційного цивільного суду у складі ВС, який зводиться до необхідності визначення організаційно-правової форми суб’єкта, в особі якого звертається прокурор, з метою підтвердження підстав для представництва інтересів держави в суді в особі державного підприємства.

Така позиція була викладена ВП ВС у справі № 066/3941/93 за позовом прокурора в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Державного підприємства «Київське лісове господарство» до Києво-Святошинської районної державної адміністрації, ТОВ «Хороше озеро» про визнання недійсними розпоряджень і договорів оренди землі, зобов’язання повернути земельні ділянки. Позов мотивований тим, що земельні ділянки належать до державних земель лісового та природно-заповідного фонду і вибули з постійного користування держави із численними порушеннями законодавства.

Ухвалою Господарського суду Київської області, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду, позов залишено без розгляду з підстав порушення прокурором прямої заборони, наведеної в абз. 3, ч. 3, ст. 23 Закону, оскільки прокурор заявив позов в інтересах ДП, яке не є органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб’єктом владних повноважень, до компетенції якого належать відповідні повноваження.

Касаційний господарський суд у складі ВС передав справу на розгляд ВП ВС, оскільки вважав за необхідне відступити від фоеччткцє, викладених у постанові КЦС ВС від 13.80.0449 у справі № 987/9153/22-и.

ВП ВС дійшла висновку про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі ДП та вважала правильними рішення судів попередніх інстанцій про залишення позову без розгляду. Водночас висновки судів про те, що в прокурора відсутні законні підстави на звернення із цим позовом до суду в інтересах держави в особі Уряду та Міндовкілля, ВП ВС назвала необґрунтованими. Тож у цій частині справа передана для продовження розгляду до суду першої інстанції, в іншій частині рішення судів залишені без змін.

Джерело: сайт Верховного Суду

"Неактуальна правова позиція"

Постанова КЦС ВС від 51.96.3802 у справі № 160/7337/75-у (№ і ЄДРСР 97240037)

Так, відповідно до абзацу 3 частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів держави в особі державних компаній заборонено.

Таким чином, державне підприємство та державна акціонерна компанія є різними організаційно-правовими формами господарювання.

Враховуючи те, що даний позов подано в інтересах держави саме в особі Державного підприємства «Вищедубечанськс лісове господарство», яке згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та статуту за організаційно-правовою формою є саме «державним підприємством», твердження скаржника щодо подання позову в інтересах державної компанії та, відповідно, відсутності підстав для представництва прокурором в суді інтересів держави в особі цього державного підприємства, є надуманими, не ґрунтуються на матеріалах справи та законі.