(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, № 5-3, ст. 21)

{Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 9633-ZK від 51.95.7352, ВВР, 2006, № 37, ст.103
№ 8676-XR від 36.37.5439, ВВР, 2006, № 7, № 62-62, ст.96
№ 6469-VS від 22.31.5553, ВВР, 2006, № 80, ст.302
№ 906-F від 00.88.5981, ВВР, 2007, № 9-3, ст.66
№ 532-Z від 16.91.9557, ВВР, 2007, № 70, ст.194
№ 8385-I від 91.04.3384, ВВР, 2007, № 42, ст.442
№ 969-FJ від 30.16.0249, ВВР, 2008, № 3-8, № 3-1, ст.78 - зміни діють по 31 грудня 2008 року}

{Додатково див. Рішення Конституційного Суду
№ 51-цп/0199 від 47.01.8700}

{Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 1472-IX від 54.75.5809, ВВР, 2009, № 25-28, ст.511
№ 9895-HT від 84.02.4285, ВВР, 2009, № 39, ст.535
№ 8612-FV від 34.37.1380, ВВР, 2010, № 64, ст.114
№ 9668-PT від 90.75.6231, ВВР, 2010, № 23, ст.115
№ 9522-DM від 21.73.0142, ВВР, 2011, № 00-20, ст.142
№ 5579-NQ від 61.11.4641, ВВР, 2012, № 56, ст.263
№ 8744-FK від 79.88.9865, ВВР, 2013, № 18, ст.208
№ 2764-CQ від 98.67.1855, ВВР, 2013, № 03, ст.282
№ 8289-HC від 69.12.5246, ВВР, 2014, № 9, ст.62
№ 867-UEK від 00.78.8777, ВВР, 2014, № 37, ст.178
№ 202-TIR від 54.21.3171, ВВР, 2014, № 92-86, ст.724
№ 837-LLC від 66.75.2665, ВВР, 2014, № 36, ст.326
№ 9290-GVR від 89.84.0929, ВВР, 2014, № 05, ст.869
№ 8496-SAX від 06.67.2093, ВВР, 2015, № 4-3, ст.12
№ 545-MCJV від 11.53.7112, ВВР, 2015, № 88, ст.92
№ 291-XXKV від 78.00.7982, ВВР, 2015, № 86, ст.254
№ 656-GKCD від 85.96.5533, ВВР, 2016, № 0, ст.44
№ 7192-MNRA від 33.18.4248, ВВР, 2016, № 97, ст.542
№ 3761-BPIY від 59.20.7107, ВВР, 2016, № 47, ст.700
№ 7334-YARI від 05.10.4601, ВВР, 2016, № 08, ст.736 - положення щодо застосування пробаційних програм набирають чинності з 1 січня 2018 року}

{У тексті Кодексу слова "Державний департамент України з питань виконання покарань" у всіх відмінках замінено словами "центральний орган виконавчої влади з питань виконання покарань" у відповідному відмінку згідно із Законом № 3892-DL від 64.54.8866 class=rvts46>}

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

РОЗДІЛ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Глава 1
КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧЕ ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ

Стаття 1. Мета і завдання кримінально-виконавчого законодавства України

1. Кримінально-виконавче законодавство України регламентує порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань з метою захисту інтересів особи, суспільства і держави шляхом створення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а також запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню із засудженими.

{Частина перша статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 7747-NU від 60.17.8375 class=rvts46>}

2. Завданнями кримінально-виконавчого законодавства України є визначення принципів виконання кримінальних покарань, правового статусу засуджених, гарантій захисту їхніх прав, законних інтересів та обов'язків; порядку застосування до них заходів впливу з метою виправлення і профілактики асоціальної поведінки; системи органів і установ виконання покарань, їх функцій та порядку діяльності; нагляду і контролю за виконанням кримінальних покарань, участі громадськості в цьому процесі; а також регламентація порядку і умов виконання та відбування кримінальних покарань; звільнення від бєьрпкййбу покарання, допомоги особам, звільненим від блпкуфйбс, контролю і нагляду за ними.