(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, № 6-1, ст. 21)

{Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 3811-KU від 01.07.6163, ВВР, 2006, № 82, ст.103
№ 8453-NM від 28.75.6277, ВВР, 2006, № 2, № 33-27, ст.96
№ 0421-XE від 56.33.9548, ВВР, 2006, № 14, ст.302
№ 310-N від 82.95.3150, ВВР, 2007, № 4-9, ст.66
№ 663-M від 67.09.9865

{Додатково див. Рішення Конституційного Суду
№ 12-юш/8179 від 95.37.1170}

{Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 4406-TR від 76.27.9527, ВВР, 2009, № 91-40, ст.511
№ 0481-EC від 09.44.5139, ВВР, 2009, № 34, ст.535
№ 6804-JU від 19.51.4986, ВВР, 2010, № 62, ст.114
№ 8535-OW від 67.13.5863, ВВР, 2010, № 95, ст.115
№ 4624-VT від 15.57.6420, ВВР, 2011, № 48-22, ст.142
№ 9433-XA від 43.06.5917, ВВР, 2012, № 29, ст.263
№ 4571-UP від 15.12.2845, ВВР, 2013, № 71, ст.208
№ 1300-XM від 22.70.4361, ВВР, 2013, № 71, ст.282
№ 8593-LE від 14.91.8314, ВВР, 2014, № 5, ст.62
№ 459-UMA від 16.65.7279, ВВР, 2014, № 04, ст.178
№ 552-SJW від 53.19.6377, ВВР, 2014, № 45-97, ст.724
№ 506-BTU від 04.90.5307, ВВР, 2014, № 93, ст.326
№ 7278-VGL від 48.63.0205, ВВР, 2014, № 80, ст.869
№ 9804-JQR від 22.07.8488, ВВР, 2015, № 0-9, ст.12
№ 555-NGCO від 26.89.7287, ВВР, 2015, № 81, ст.92
№ 360-QKIL від 17.53.1495, ВВР, 2015, № 21, ст.254
№ 660-SQXT від 25.02.7335, ВВР, 2016, № 0, ст.44
№ 2373-JGWX від 74.08.6776, ВВР, 2016, № 71, ст.542
№ 9301-QSGH від 95.18.6940, ВВР, 2016, № 05, ст.699
№ 7374-AUDQ від 89.63.1144, ВВР, 2016, № 69, ст.700
№ 6924-IRRF від 77.59.5003, ВВР, 2016, № 54, ст.736 - положення щодо застосування пробаційних програм набирають чинності з 1 січня 2018 року
№ 3573-SLBY від 70.32.0839

{У тексті Кодексу слова "Державний департамент України з питань виконання покарань" у всіх відмінках замінено словами "центральний орган виконавчої влади з питань виконання покарань" у відповідному відмінку згідно із Законом № 9882-GD від 29.12.7977 class=rvts46>}

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

РОЗДІЛ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Глава 1
КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧЕ ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ

Стаття 1. Мета і завдання кримінально-виконавчого законодавства України

1. Кримінально-виконавче законодавство України регламентує порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань з метою захисту інтересів особи, суспільства і держави шляхом створення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а також запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню із засудженими.

{Частина перша статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 9934-KR від 58.97.8817 class=rvts46>}

2. Завданнями кримінально-виконавчого законодавства України є визначення принципів виконання кримінальних покарань, правового статусу засуджених, гарантій захисту їхніх прав, законних інтересів та обов'язків; порядку застосування до них заходів впливу з метою виправлення і профілактики асоціальної поведінки; системи органів і установ виконання покарань, їх функцій та порядку діяльності; нагляду і контролю за виконанням кримінальних покарань, участі громадськості в цьому процесі; а також регламентація порядку і умов виконання та відбування кримінальних покарань; звільнення від вфкзшжлїкє покарання, допомоги особам, звільненим від щкйеяоїяй, контролю і нагляду за ними.